Габрієль де Брольї

Ґабрієль Жозеф Марі Ансельм де Брольї (фр. Gabriel Joseph Marie Anselme de Broglie; 21 квітня 1931, Версаль — 8 січня 2025) — французький історик, член Академії моральних та політичних наук (з 1977), член Французької академії (з 2001).

Габрієль де Брольї
фр. Gabriel de Broglie[1]
Ім'я при народженні	фр. Gabriel Marie Joseph de Broglie[2]
Народився	21 квітня 1931(1931-04-21)[1][2]  Версаль, Франція[2]
Помер	8 січня 2025(2025-01-08)[3][2] (93 роки)  XV округ Парижа, Париж, Франція[4][5][2]
Поховання	Église Notre-Dame de Bois-Héroultd[6]
Країна	Франція[7][1]
Діяльність	посадова особа, державний службовець, правник, історик, есеїст
Галузь	Державне управління[d][8], право[8], історія[8] і літературна діяльністьd[8]
Alma mater	Національна школа адміністрації (1960)[3], Інститут політичних досліджень[3] і École Saint-Martin-de-Franced
Знання мов	французька[1]
Заклад	Radio Franced[1], Haute Autorité de l’audiovisuel et de la communicationd[1] і Office de radiodiffusion télévision françaised
Членство	Французька академія (8 січня 2025)[9][1], Академія моральних і політичних наук (2025)[3][1], Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Румунська академія, Académie des sciences morales, des lettres et des arts de Versaillesd[10] і Société des Bibliophiles françoisd
Посада	президент, президент, Q131617265?, Councillor of Stated, президент, seat 11 of the Académie françaised[11] і президент[d]
Рід	House of Broglied
Батько	Édouard de Broglied[12]
Мати	Alix de Broglied[12]
Брати, сестри	Laurent de Broglied, Thérèse de Galard-Terraubed, Gérard de Broglied і Geneviève de Dreux-Brézéd
У шлюбі з	Diane Desmier d'Archiac de Bryasd[13]
Діти	Charles-Édouard de Broglied і Priscilla de Broglied
Нагороди	Гран-прі Гобераd (1985) Vauban Prized (1987) Ambassadors' Prized (1990) Albéric-Rocheron Prized (1979) Broquette-Gonin prize in historyd (1973) French Excellence Awardd (2013) Albéric-Rocheron Prized (1981)
IMDb	ID 4718445

Біографія

Народився 21 квітня 1931^[14].

Закінчив колеж у Понтуазі, потім навчався у паризькому Інституті політичних досліджень та Національній школі адміністрації. З 1960 року працював у Державній раді аудитором, згодом обіймав там посади магістра клопотань та члена Ради (з 1999 року — почесний член Державної ради). Працював у канцеляріях кількох міністрів, зокрема Андре Мальро в період з 1962 до 1966 року, Жана-Марселя Жаннені^[fr] — з 1966 до 1968 року і Моріса Шумана — у 1968 році.

Протягом вісімнадцяти років професійно займався аудіовізуальною сферою — обіймав посади заступника генерального директора ORTF, генерального директора Радіо Франції, президента Національного інституту аудіовізуальних засобів^[fr], президента CNCL^[fr].

Як історик публікував біографії та дослідження проблем орлеанізму та XX століття. З 1981 року працював у різних структурах із захисту французької мови, зокрема у Вищому комітеті у 1981—1982 роках та Вищій раді у 1984, 1986 та 1999 роках. У 1980 році очолив Товариство французьких бібліофілів^[fr].

Лауреат премії письменників — ветеранів війни^[fr] , премії^[fr] Вобана, Великої премії Гобера (за «Мадам де Жанліс») та премії послів^[fr] (за «Гізо»).

22 березня 2001 року обраний до Французької академії^[15].

Праці

• Le General de Valence ou l'Insouciance et la gloire, Paris, Perrin, 1972. ISBN 2262020086
• Ségur sans cérémonie, 1757—1805 ou la Gaieté libertine, Paris, Perrin, 1977. Biographie de Joseph-Alexandre, vicomte de Ségur^[fr].
• Histoire politique de la Revue des deux mondes (1829 a 1979), Paris, Perrin, 1979.
• L'Orléanisme: la ressource libérale de la France, Paris, Perrin, 1981.
• Une Image vaut dix mille mots: essai sur la television, Paris, Plon, 1982.
• Madame de Genlis, Paris, Perrin, Paris, 1985. ISBN 2262018405
• Le Français pour qu'il vive, Paris, Gallimard, 1987.
• Guizot, Paris, Perrin, 1990. ISBN 2262018537
• Le XIX siècle: l'éclat et [le] déclin de la France, Paris, 1995. ISBN 2262009104
• Mac Mahon, Paris, Perrin, 2000. ISBN 2262011435
• Le droit d'auteur et l'internet, Paris, PUF, 2001. ISBN 2130514685
• La monarchie de Juillet, Париж, Fayard, 2011. ISBN 9782213662503
• Impardonnable 20e siècle, Paris, Tallandier, 2017
• Dir. avec Hélène Carrère d'Encausse, Джованні Дотолі^[it] et Mario Selvaggio. Le Dictionnaire de l'Académie française, Hermann, Paris, 2017. ISBN 978-2-7056-9381-7