Габрієла Перес дель Солар

Габрієла Лурдес Перес дель Солар Кукуліса (ісп. Gabriela Lourdes Pérez del Solar Cuculiza; 10 липня 1968, Іка) — перуанська волейболістка і політик. Віцечемпіонка літніх Олімпійських ігор у Сеулі. Бронзова медалістка світової першості і чотиразова чемпіонка Південної Америки. Депутат Конгресу від Християнської народної партії (2006—2016). У 2010 році була обрана до Міжнародної зали слави волейболу .^[2].

Депутат Конгресу
2006 — 2016
Народилася	10 липня 1968(1968-07-10)[1] (57 років)  Іка, Перу
Відома як	політична діячка, волейболістка
Країна	Перу
Політична партія	Christian People's Partyd (2 серпня 2013)[1]
Нагороди	Laureles Deportivosd
Медіафайли у Вікісховищі

Із біографії

Почала займатися волейболом у 14 років. Зі зрістом у 194 сантиметрів вдало грала на позиції центральної блокувальниці^[3] Першим успіхом у складі національної збірної стала участь в півфіналі літніх Олімпійських ігор 1984 року, які проходили в Лос-Анджелесі. Наступного року її визнали кращою блокувальницею на Кубку світу в Японії, а збірна Перу завершила турнір на 5 позиції. У 1986 році здобуда бронзову медаль на чемпіонаті світу в Чехословаччині. Наступного сезону стала чемпіонкою Південної Америки, переможницею Кубка Японії і фіналісткою Панамериканських ігор.

Найбільшим успіхом в її спортивній кар'єрі стала срібна медаль на літніх Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі. На цих змаганнях її було визнано кращою при прийомі подачі суперниць.^[4].

У 1988 році її команда стала третьою на міжнародному турнірі «Найкращої четвірки». У 1989 році — друга перемога в першості Південної Америки і п'яте місце на Кубку світу. Наступного року вдруге виступала на чемпіонаті світу (шосте місце). У 1991 році виграла бронзову медаль на Панамериканських іграх, срібло на чемпіонаті Південної Америки і стала п'ятою на Кубку світу. Завершила кар'єру в національній збірній Перу після перемоги на чемпіонаті Південної Америки 1993 року в Куско.^[5]

З 1988 року захищала кольори італійських клубів. У складі «Олімпії Теодори» з Равенни і «Матери» була вічемпіонкою Серії А і володаркою Кубка Італії.

Під час виступів на Апеннінах отримувала пропозиції стосовно виступів за національну збірну Італії^[6] Два сезони виступала за японську команду «Іто Йокадо».

У 2010 році була обрана до Міжнародної зали слави волейболу (разом з бразильськими пляжницями Адріаною Бехар^[en] і Шелдою Беде^[en]).

У 2005 році кандидат у президенти від Християнської народної партії Лурдес Флорес Нано запросила Перес дель Солар балотуватися в Конгрес. На загальних виборах 2006 року була обрана з найбільшою кількістю голосів у своєму окрузі і п'ятою за кількістю голосів у країні. На виборах 2011 року була переобрана на наступний п'ятирічний термін за списком Альянсу за великі зміни, до якого входила Християнська народна партія.

Клуби

Роки	Команди
1986—1988	«Регатас» (Ліма)
1988—1989	«Віртус» (Реджо-Калабрія)[it]
1989—1992	«Теодора» (Равенна)
1992	«Альянса» (Ліма)
1992—1993	«Матера»[it]
1993—1997	«Модена»[it]
1997—1999	«Іто Йокадо»
1999—2001	«Радіо 105 Фоппапедретті» (Бергамо)
2001—2003	«Равенна»
2003—2004	«Методо Інфоплюс» (Віченца)[it]
1984—1993	Перу

Досягнення

У збірній

Олімпійські ігри

• 2 ! Друге місце (1): 1988^[en]

Чемпіонат світу

• 3 ! Третє місце (1): 1986^[en]

Панамериканські ігри

• 2 ! Друге місце (1): 1987
• 3 ! Третє місце (1): 1991

Чемпіонат Південної Америки^[en]

• 1 ! Перше місце (3): 1987, 1989, 1993
• 2 ! Друге місце (1): 1991

У клубах

Ліга чемпіонів ЄКВ

• 1 ! Перше місце (3): 1992, 1993, 2000
• 2 ! Друге місце (1): 1990
• 3 ! Третє місце (1): 1991

Кубок володарів кубків

• 1 ! Перше місце (3): 1995, 1996, 1997

Суперкубок Європи

• 1 ! Перше місце (1): 1996

Чемпіонат Італії^[it]

• 1 ! Перше місце (3): 1990, 1991, 1993
• 2 ! Друге місце (5): 1994, 1995, 1996, 1997, 2001
• 3 ! Третє місце (2): 1989, 1992

Кубок Італії^[it]

• 1 ! Перше місце (2): 1991, 1993
• 2 ! Друге місце (4): 1994, 1996, 1997, 2001
• 3 ! Третє місце (2): 1995, 2002

Суперкубок Італії

• 1 ! Перше місце (1): 1999

Індивідуальні

• Кубок світу 1985: «Краща блокувальниця»
• Чемпіонат світу 1986^[en]: «Краща блокувальниця»
• Олімпійські ігри 1988: «Краща на прийомі»
• Кубок світу 1991: «Краща блокувальниця»
• Чемпіонат Південної Америки 1993: «Краща блокувальниця»