Гавриїл III Константинопольський

Гавриїл III (грец. Γαβριήλ Γ΄), (? — 25 жовтня 1707) — Вселенський Патріарх Константинопольський з 1702 по 1707 рік.

Гавриїл III Константинопольський
Народився	17 століття  Ізмір, Анатолія, Османська імперія
Помер	25 жовтня 1707(1707-10-25)  Константинополь, Османська імперія
Поховання	Хейбеліада
Країна	Османська імперія
Діяльність	священнослужитель
Посада	Константинопольський патріархат
Конфесія	православ'я

Життєпис

Гавриїл народився в місті Смірна (тепер Ізмір) у сім'ї батьків, які походили з острова Андрос, і в 1688 році він став митрополитом Халкедонським.^[1] 29 серпня 1702 року він був обраний патріархом Константинопольським і правив до самої смерті.^[2] Його правління не мало особливих проблем і було спокійним.

У 1704 році Гавриїл офіційно засудив видання Нового Завіту новогрецькою мовою, яке здійснив Серафим Мітиленський і було відредаговане в Лондоні в 1703 році Англійським товариством поширення Євангелія за кордоном.^[3]:269 5 березня 1705 року він видав наказ про заборону грецьким студентам навчатися в Лондоні через непристойну поведінку.^[4] У 1706 році він видав листа із засудженням латинських доктрин.^[3]:257

Він також втрутився у справи автономної Кіпрської церкви, скинувши Германа II з престолу Кіпру після скарг місцевого населення. Мелькітський митрополит Алеппо Атанасій ІІІ Дабас був обраний у Стамбулі регентом (proedros) архієпископії Кіпру наприкінці 1705 року. В лютому 1707 року, після повернення Афанасія до Константинополя, Гавриїл піддав цензурі як неканонічну хіротонію нового архієпископа Якова II, який, тим не менш, правив до 1718 року^[5].

Щодо свого рідного міста Смірни, то в 1706 році він заснував там школу, де викладав учений Адамантій Рисіос.^[6] Гавриїл помер у Константинополі 25 жовтня 1707 року і був похований у монастирі Камаріотісса на острові Халкі.^[2]