Гавіржов

Га́віржов (чеськ. Havířov, пол. Hawierzów, нім. Hauerau) — місто з власним статусом на сході Чехії, у Мораво-Сілезії, одне з найбільших у країні. Гавіржов входить до Остравської агломерації.

Гавіржов Havířov
Герб Гавіржова Прапор Гавіржова
Одна з вулиць Гавіржова Одна з вулиць Гавіржова
Основні дані
49°46′ пн. ш. 18°25′ сх. д.
Країна	Чехія
Регіон	Мораво-Сілезький край
Столиця для	Havířov (administrative district)d  (адміністративний округ чеського муніципалітету з розширеними повноваженнями, адміністративний округ чеського муніципалітету з уповноваженим муніципальним офісом)
Межує з — сусідні нас. пункти Těrlickod, Petřvaldd, Карвіна, Václavoviced, Šenovd, Kaňoviced, Horní Suchád, Horní Bludoviced, Albrechticed, Орлова  ?
Поділ	Bludoviced[1], Dolní Datyněd[1], Dolní Suchád[1], Městod[1], Podlesíd[1], Prostřední Suchád[1], Šumbarkd[1], Životiced[1]
Засновано	1955
Перша згадка	1955[2]
Статус міста	1955
Площа	32,07 км²
Населення	69 694 (2024)
Висота НРМ	260 ± 1 м
Водойма	Lučinad
Міста-побратими	Коллеґно, Харлоу, Ястшембе-Здруй, Мажейкяй, Оміш, Пайде
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	KA
Код місцевої адміністративної одиниці (NUTS)	CZ555088
GeoNames	3075921
OSM	r436995 ·R
Поштові індекси	736 01
Міська влада
Адреса	Magistrát města Havířova, Svornosti 2, 736 01 Havířov
Мер міста	Зденек Османцзик (ЧСДП)
Вебсайт	http://www.havirov-city.cz/
Мапа
Гавіржов у Вікісховищі

Місто було споруджене у 1950-ті роки у стилі соціалістичного реалізму.

Назва

Назва новозаснованого міста була обрана в результаті публічного конкурсу в 1956 році, оголошеного комітетом в Остраві. Назва Гавіржов від «havíř», тобто чеською «гірник», з присвійним суфіксом -ов.^[3]

Географія

Гавіржов розташований приблизно за 8 кілометрів на схід від міста Острава Через місто протікає річка Лучина.

Історія

Найдавніші поселення на території сучасного Гавіржова датуються кінцем XIII — початком XIV століття. Проте будівництво міста розпочалося лише тоді, коли почалося спорудження шахтарських поселень і розвиток індустріалізації в Чехії.

Приклад архітектури міста 1990-х років

Адміністративно Гавіржов став містом за спеціальною постановою уряду Чехословацької Соціалістичної Республіки від 4 грудня 1955 року.

Політичні, економічні та соціальні зміни після Оксамитової революції у листопаді 1989 року не оминули й Гавіржов. У 1990 році в місті було створено багато політичних партій та рухів, які балотувалися на перших вільних виборах. Після 1990 року місто працювало над відродженням громадських просторів – так після реконструкції замок був урочисто відкритий для громадськості 18 січня 1998 року, а у 2006 та 2007 роках – культурний центр «Радість» з подальшим благо-устроєм парку, а також головним бульваром.

3 2022 року місто прийняло біженців з України, наприклад дітей з Сіверськодонецька.^[4]

Населення

Вулиця міста

Трансферний термінал на залізничному вокзалі

Населення первісних поселень Гавіржова характеризувалося змішаним складом чеської та польської національностей. Станом на 31 грудня 1977 року Гавіржов був шостим за величиною містом Чехії з населенням 93 516 осіб – після Праги, Брно, Острави, Пльзеня та Оломоуца. Місто досягло своєї найвищої чисельності населення у 1985 році, коли в ньому проживало 94 110 мешканців.

Рік	Населення	Зміна
1869	5173	—
1880	5379	+4.0%
1890	5900	+9.7%
1900	7223	+22.4%
1910	10 409	+44.1%
1921	11 765	+13.0%
1930	12 782	+8.6%
1950	12 898	+0.9%
1961	51 103	+296.2%
1970	82 068	+60.6%
1980	85 946	+4.7%
1991	86 297	+0.4%
2001	85 855	−0.5%
2011	76 694	−10.7%
2021	68 153	−11.1%
Джерело: Censuses[5][6]

Економіка

Місто історично пов'язане з видобутком кам'яного вугілля в регіоні.

Транспорт

Залізнична станція

Гавіржов розташований на залізничній колії національного значення до Праги через Остраву та Оломоуць.

Видатні люди

• Ян Лаштувка — чеський футболіст, воротар.
• Давід Пастрняк — чеський хокеїст, правий нападник.

Спорт

• ХК Гавіржов – хокейний клуб.
• ВК Гавіржов – волейбольний клуб.
• МФК Гавіржов – футбольний клуб.

Міста-побратими

Гавіржов побратим з:^[7]

• Колленьо, Італія
• Гарлоу, Великобританія
• Ястшембе-Здруй, Польща
• Мажейкяй, Литва
• Омиш, Хорватія
• Пайде, Естонія
• Турчянські Теплиці, Словаччина
• Загорє-об-Саві, Словенія