Гаймар Ведемеєр

Гаймар Ведемеєр (нім. Heimar Wedemeyer; 22 вересня 1906, Марбург — 13 листопада 1998, Гамбург) — німецький юрист, яхтсмен і офіцер-підводник, капітан-лейтенант резерву крігсмаріне (1 листопада 1943). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Гаймар Ведемеєр
нім. Heimar Wedemeyer
Народився	22 вересня 1906(1906-09-22)[1]  Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина[1]
Помер	13 листопада 1998(1998-11-13)[2] (92 роки)  Гамбург, Німеччина
Країна	Третій Райх[1]
Діяльність	солдат, підводник, яхтсмен, офіцер ВМФ Німеччини
Alma mater	Марбурзький університет і Кільський університет
Знання мов	німецька[1]
Учасник	Друга світова війна[1]
Членство	Корпус Гассо-Нассовіяd
Військове звання	Kapitänleutnant[d][1]
Нагороди	Золотий німецький хрест Нагрудний знак мінних тральщиків Нагрудний знак підводника

Біографія

Вивчав право в Марбурзькому і Кільському університетах. Під час навчання почав активно займатись вітрильним спортом. В 1933 році служив в морській артилерії, після чого вступив в Імперське міністерство фінансів, працював в Інстербурзі та Кенігсберзі. Учасник літніх Олімпійських ігор 1936 року, зайняв шосте місце на вітрильних змаганнях в класі шестиметрових човнів.^[3] В 1938 році переїхав в Гамбург, де працював у податковій службі.

На початку Другої світової війни повернувся на флот. З вересня 1939 року — командир корабля і групи 10-ї флотилії форпостенботів. З березня 1940 року — командир корабля 11-ї флотилії форпостенботів. В березні-вересні 1942 року пройшов курс підводника. З жовтня 1942 року — 1-й вахтовий офіцер на підводному човні U-66. В квітні-травні 1943 року пройшов курс командира човна. З 8 червня 1943 по 17 листопада 1944 року — командир U-365, на якому здійснив 7 походів (разом 142 дні в морі). З 17 грудня 1944 року служив в штабі 14-ї флотилії. 8 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 1 жовтня 1945 року звільнений.

Всього за час бойових дій потопив 3 кораблі загальною водотоннажністю 8790 тонн.

Дата	Назва корабля	Тип	Тоннаж	Екіпаж	Загинули	Країна	Конвой
12 серпня 1944	Марина Раскова	Торговий пароплав	7,540	632	373	СРСР	BD-5
	T-118	Мінний тральщик	625	?	?
	T-114		625	?	?

Після війни працював у податковій службі Гамбурга, дослужився до звання старшого урядового директора. На Різдво 1946 року одружився з Шарлоттою Пріч з Данцига.^[4] В 1978 році вступив в Академічний клуб Гамбурга, до кінця життя залишався активним членом клубу.

Звання

• Боцмансмат резерву (15 червня 1935)
• Боцман резерву (3 жовтня 1936)
• Лейтенант-цур-зее резерву (6 липня 1938)
• Оберлейтенант-цур-зее резерву (1 січня 1941)
• Капітан-лейтенант резерву (1 листопада 1943)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (8 грудня 1939)
  • 1-го класу (19 липня 1940)
• Нагрудний знак мінних тральщиків (4 грудня 1940)
• Нагрудний знак підводника (25 березня 1943)
• Німецький хрест в золоті (5 листопада 1944)