Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Австрійська галерея Бельведер
музей, розміщений у палаці Бельведер, у Відні, Австрія З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Австрійська галерея Бельведер (нім. Österreichische Galerie Belvedere)) — художній музей у віденському палаці Бельведер. У його колекцію входять малярські твори багатьох епох, від Середньовіччя і бароко до XXI століття. Основна експозиція присвячена австрійським художникам епохи Fin de siècle і югендстилю.
| Австрійська галерея Бельведер | |
|---|---|
| нім. Österreichische Galerie Belvedere | |
| 48°11′29″ пн. ш. 16°22′51″ сх. д. | |
| Тип | художній музей[d][1] |
| Склад | Lower Belvedered і Upper Belvedered |
| Частина від | Бельведер |
| Країна | Австрія |
| Розташування | Верхній Бельведер Prinz Eugen-Straße 27, 1030 Wien |
| Адреса | Відень |
| Архітектор | Йоган Лукас фон Гілдебрандт[1] |
| Засновник | Євгеній Савойський[2] |
| Засновано | 1903 |
| Відкрито | 1903 |
| Режим роботи | 10:00-18:00 |
| Вартість | 12,5 євро |
| Відвідувачі | 343 064 осіб (2020)[3] |
| Директор | Агнес Гусслайн-Арко |
| Сайт | www.belvedere.at |
![]() | |
Австрійська галерея Бельведер у Вікісховищі | |
Remove ads
Історія
Австрійська галерея Бельведер відкрилася в 1903 р. в оранжереї Нижнього Бельведера під ім'ям «Сучасна галерея» за наполяганням багатьох сучасних віденських художників, як, наприклад, Карл Молль. Напередодні зміни століть Відень славилася як центр сучасного образотворчого мистецтва. Вирішальну роль в цьому зіграло засноване в 1897 р. «Об'єднання митців — Сецессіон». Одним з основоположників Віденського сецесіону був художник Густав Клімт.
Учасники Сецесіону з оточення Клімта прагнули відкрити Відню сучасне мистецтво і передали в дар державі на честь відкриття Сучасної галереї ряд картин і скульптур, серед яких «Рівнина поблизу Овера» Вінсента ван Гога 1890 року
У 1909 р. Сучасна галерея була перейменована в «Королівську австрійську державну галерею» і поповнилася творами австрійського мистецтва.
Наприкінці першої світової війни «Австрійська галерея», як вона називалася аж до 2007 р. за винятком періоду націонал-соціалізму, придбала велику кількість картин, у тому числі Густава Клімта та Егона Шіле. До 2000 р. в колекції Австрійської галереї знаходилося 33 роботи Клімта, однак не всі, як з'ясувалося, на законних підставах.
Remove ads
Суперечка про «Золоту Адель»
Узагальнити
Перспектива

У 1907 р. Густав Клімт написав портрет Аделі Блох-Бавер I, дружини віденського промисловця Фердинанда Блоха. Зображення Аделі Блох-Бавер у переплетіннях золотого і срібного орнаментів є «мабуть, найвідомішим портретом Клімта і основним твором його так званого Золотого періоду», як було зазначено в каталозі, виданому до виставки художника, що пройшла у 2000 році в Австрійській галереї. Портрет часто називають «Золота Адель», щоб відрізняти від іншого портрета Аделі Блох-Бавер, написаного художником пізніше. Вартість картини оцінюється в 100 мільйонів євро. У своєму заповіті Адель Блох-Бавер просила свого чоловіка передати обидва портрети разом з чотирма пейзажами кисті Густава Клімта Австрійській галереї. Однак цього не відбулося, оскільки до моменту своєї смерті в 1945 р. промисловець єврейського походження Густав Блох-Бауер перебував у еміграції у Швейцарії. Вся його власність у Відні була конфіскована, а картини Клімта за вказівкою націонал-соціалістів ще в 1941 р. були передані в Галерею Бельведера.
Австрія ухилилася від передачі власності Густава Блох-Бавера його спадкоємцям у 1945—1946 рр. Їхні численні спроби повернути спадщину або хоча б розпочати переговори завершувалися невдачею. Лише після того, як спадкоємиця Марія Альтман порушила в США позов проти Австрії (судові витрати склали для Австрії мільйони шилінгів), Австрія заявила про готовність брати участь у судовому розгляді. Після закінчення процесу, що тривав шість років, суд постановив, що картини Густава Клімта з Австрійської галереї Бельведер слід повернути спадкоємцям Густава Блох-Бавера, які проживають у США і Канаді, зокрема й Марії Альтман. Передано картини 2006 року.
Remove ads
Галерея
- Еґон Шіле. Сім'я. 1918
- Еґон Шіле. Обійми. 1917
- Еґон Шіле. Портрет Едуарда Космака. 1910
- Густав Клімт. Поцілунок. 1907-1908
- Густав Клімт. Адам і Єва. 1917-1918
- Густав Клімт. Юдіф з головою Олоферна. 1901
- Густав Клімт. Портрет Соні Кніпс. 1898
- Ріхард Герстль. Автопортрет. 1908
- Ріхард Герстль. Сестри Фей. 1905
Посилання
- Австрійська галерея Бельведер [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галерея Бельведер
- Офіційний сайт віденського Бельведеру [Архівовано 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads


