Галина Черни-Стефанська

Галина Черни, у шлюбі Черни-Стефанська (31 грудня 1922(1922-12-31) , Краків  — 1 липня 2001(2001-07-01) , Краків ) — польська піаністка, композиторка та музична педагогиня, громадська діячка. Лауреатка міжнародних конкурсів та державних нагород.

Галина Черни-Стефанська
пол. Halina Czerny-Stefańska
Галина Черни-Стефанська, 1959 р.
Основна інформація
Дата народження	31 грудня 1922(1922-12-31)[1][2][3]
Місце народження	Краків, Польська Республіка
Дата смерті	1 липня 2001(2001-07-01)[1][2][…] (78 років)
Місце смерті	Краків, Польща
Поховання	Раковицький цвинтар
Громадянство	Польща
Професії	піаністка, композиторка, вчителька музики
Освіта	Музична академія в Кракові і Нормальна школа музики
Інструменти	фортепіано
Жанри	класична музика
Заклад	Музична академія в Кракові
Нагороди	Премія Роберта Шумана Q63436607? (1949)
У шлюбі з	Ludwik Stefańskid
Діти	Elżbieta Stefańskad
Файли у Вікісховищі

Надгробок у Кракові

Походила зі знатної родини. Народилась у Кракові. Вчилась у Альфреда Корто у Вищій Нормальній школі музики в Парижі, а потім у Збігнєва Джевецького в Краковській консерваторії]^[4], яку закінчила у 1950 році. Під час Другої світової війни переховувалася в родинному маєтку у селі Браніце (околиці Кракова).

Ще студенткою, в 1949 році здобула першу премію на конкурсі піаністів імені Шопена (розділила з Беллою Давидович). Перемога на конкурсі відкрила Галині Черни-Стефанській дорогу до міжнародної кар'єри. Вона виступала в найпрестижніших концертних залах Європи, Японії, США, у Південній Америці. Понад 20 концертних турне піаністка здійснила в СРСР. Вона виступала у супроводі найвідоміших симфонічних оркестрів з такими диригентами як Зубін Мета, Георг Шолті, Вітольд Ровіцький. Її концертний репертуар включає твори від бароко до сучасної музики, але переважають твори Шопена.

У пізніші роки Черни-Стефанська була в журі міжнародних конкурсів, зокрема імені Чайковського (1970, 1974, 1978, 1986 і 1998) та Шопена (1980, 1985, 1990, 1995 і 2000). Також займалася викладацькою діяльністю, зокрема, давала майстер-класи у ряді вищих музичних закладів Японії.

Піаністка також брала участь у суспільно-політичному житті Кракова. У 1976—1984 роках була^[ким?] міста Кракова, а в 1978—1985 входила до Комітету з реставрації пам'яток Кракова. Співзасновниця краківської галереї Кужніци (поряд з такими художниками, як Анджей Вайда). У 1981—1983 роках входила Президії комітету організації Фронт народної єдності. Черни-Стефанська належала до невеликої групи художників, які демонстративно висловили підтримку владі в часи воєнного стану, за що була освистана на концерті 14 квітня 1982 року у Краківській філармонії^[5].

Була у шлюбі з піаністом Людвіком Стефанським (Ludwik Stefański). Їх донька, Ельжбета Стефанська-Лукович (Elżbieta Stefańska-Łukowicz, нар. 1943) — клавесиністка і професор Краківської музичної академії.

Похована у Кракові, разом з чоловіком.