Галушко Марія Семенівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галушко.

Марія Семенівна Галушко (5 жовтня 1937, с. Ташки, Хмельницька область — 21 листопада 2024) — українська майстриня художньої кераміки. Членкиня Національної спілки художників України (1983). Лавреатка премії імені Катерини Білокур^[1].

Марія Галушко
Марія Семенівна Галушко
Народилася	5 жовтня 1937(1937-10-05) Ташки, Славутський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Померла	21 листопада 2024(2024-11-21) (87 років)
Країна	Україна
Діяльність	керамістка
Членство	Національна спілка художників України
Нагороди	Премія імені Катерини Білокур

Життєпис

Марія Галушко народилася 5 жовтня 1937 року в селі Ташках, нині Улашанівської громади Шепетівського району Хмельницької области України.

Здобула початкову освіту на Хмельниччині^[2].

Померла 21 листопада 2024 року^[3].

Творчість

Від 1969 — учасниця виставок. Персональні — у Києві. У листопаді 2024 року в Національному заповіднику «Софія Київська» було відкрито виставку «Дві Марії», яку присвятили творчості двох художниць наївного мистецтва — Марії Примаченко та Марії Галушко^[3][4].

У роботах Галушко є образи та символи народної творчості, які захоплюють неповторністю та яскравою оригінальністю в інтерпретації народних мотивів. В анімалістичній пластиці мисткиня використовує традиції українського народного фігурного посуду. 1984 року ім'я Марії Галушко увійшло до «Всесвітньої енциклопедії художнього наїву»^[4].

Твори зберігаються у фондах Музею народної архітектури та побуту України^[5], Канівського музею народного мистецтва, Чернігівського та Сумського обласних художніх музеїв, Караґандинського музею образотворчого мистецтва (Казахстан).

Основні роботи: «Троїсті музики» (1968), «Казковий звір», «Наречена і наречений», «Пан чорт на весіллі», «Баран», «Рись», «Мати з хлібом» (усі — 1970), «Коровайниці» (1971), «Отара» (1972), «Ведмідь-ласун» (1980), «Вівцелев» (1982), «Жінка з поросям» (1985), «Замріяний олень» (1988), «Нічний звір», «Весілля з приданим», «Хлопчик із дудкою» (усі — 1989), «Де наша трава?» (1990), «Веснянки» (1991–94), «Музики» (1993), «На зелений луг» (1995), «Козлик Данилко» (1996), «Олень» (2000); декоративні скульптури — «Звір у квітах» (1978), «Закохані» (1979); серія «Свято» (2000).

Нагороди

• бронзова медаль ВДНГ (1983).