Гальчинці

Га́льчинці — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Розташоване на північному заході громади, за 18 км від громадського центру. До 2020 — адміністративний центр Гальчинецької сільської ради. До складу сільської ради також входили села Єлизаветпіль, Новоіванівка і Слуцьке.

село Гальчинці
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Хмельницький район
Тер. громада	Теофіпольська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA68040450140051911
Облікова картка	Гальчинці
Основні дані
Засноване	1579
Населення	712
Площа	2,327 км²
Густота населення	305,97 осіб/км²
Поштовий індекс	30637
Телефонний код	+380 3844
Географічні дані
Географічні координати	49°44′0″ пн. ш. 26°20′38″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	306 м
Місцева влада
Адреса ради	30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, селище Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19
Карта
Гальчинці
Гальчинці
Мапа
Гальчинці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гальчинці (значення).

Історія

Засноване у 1579 році.

Село вперше згадується як Гальчичі у скарзі княгині Ганни Збаразької від 26 червня 1562 року про наїзд урядників київського воєводи князя Костянтина Острозького разом зі спільниками на маєтки вітебського воєводи князя Стефана Збаразького.^[1]

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до.Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки^[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району^[4].

Сучасність

У селі 257 дворів, 703 мешканці (2007). Працює будинок культури, клуб, бібліотека, загальноосвітня школа.

Староста — Бишук Людмила Іванівна^[5].

Визначні місця: пам'ятник загиблим воїнам-односельчанам, пам'ятник уродженцю села, Герою Радянського Союзу П. К. Баюку.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 766 осіб, з яких 338 чоловіків та 428 жінок^[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 708 осіб^[7].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Мова	Відсоток
українська	99,30 %
російська	0,42 %
вірменська	0,28 %

Відомі уродженці

• Баюк Петро Ксенофонтович (1920—1943) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, у роки німецько-радянської війни командир батальйону 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту, капітан.
• Гандзюк Степан Миколайович (нар. 1943) — український живописець.
• Драюк Володимир Максимович — публіцист, нарисовець, літератор, член Національної спілки журналістів України, офіцер МВС України. Народився 3 квітня 1952 року в селі Гальчинці Теофіпольського району на Хмельниччині. Але доля пов'язала його з Буковиною, де у 1978-му році закінчив філологічний факультет Чернівецького державного університету, понад чверть віку служив у міліції. Як експерт у галузі криміналістики понад 10 років працював керівником центру зв'язків з громадськістю УВМС України у Чернівецькій області, у прес-службі територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, викладачем кафедри правознавства, був членом вченої ради Чернівецької філії Міжрегіональної академії управління персоналом.