Галюза Ілля Сергійович

Ілля́ Сергі́йович Галюза́ (нар. 16 листопада 1979, Архангельськ, СРСР) — український футболіст, Майстер спорту України з футболу, півзахисник, тренер.

Ілля Галюза
Ілля Галюза
Особисті дані
Повне ім'я	Ілля Сергійович Галюза
Народження	16 листопада 1979(1979-11-16) (45 років)
	Архангельськ, СРСР
Зріст	176 см
Вага	72 кг
Громадянство	Україна
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1997—2000 2001—2002 2003—2005 2004 2006 2007—2011 2012—2013 2014 2015 2016	«Зоря» «Чорноморець» «Дніпро-Трансмаш» →  «Орел» «Шяуляй» «Таврія» «Зоря» «Шахтар» (Солігорськ) «Білшина» «Дніпро» (Могильов)	62 (10) 58 (2) 65 (13) 1 (0) 33 (16) 123 (6) 36 (9) 29 (4) 24 (6) 21 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2017—2019 2019—2021 2021—2022 2022—	«ДЮСШ Дніпро (Могильов)» «СДЮШОР Чорноморець (Одеса)» « Академія СК Дніпро-1(Дніпро)» «Південна Пальміра НГУ(Одеса)»	{{{тренер-місце}}}
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 3 вересня 2016.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галюза.

Кар'єра футболіста

Вихованець СДЮШОР «Зоря» (Луганськ). Перші тренери — Шакун Олександр Дмитрович та Галустов Валерій Завялович. На професійному рівні розпочав виступи з 16-ти років у Вищій лізі України в 1996 році, у складі «Зоря-МАЛС». Виступав за клуби: «Зоря», «Чорноморець», «Дніпро-Трансмаш» (Білорусь), «Орел» (Росія), «Таврія», «Шахтар» (Солігорськ, Білорусь), «Білшина» (Бобруйськ, Білорусь).

На початку 2001 року із друголігової «Зорі», де став лідером команди, переходить в команду першої ліги «Чорноморець» з міста Одеса. Допоміг команді влітку 2002 року підвищитися у класі, повернутися у вищу лігу. Забив «Прикарпаттю» «золотий» гол, який дозволив «Чорноморцю» оформити путівку до вищої ліги. «Напередодні тієї зустрічі я в черговий раз вирішив змінити зачіску і зробив собі справжній "ірокез". А потім цим самим "ірокезом" відправив м'яча у ворота іванофранківців».^[1] Хоча «Чорноморець» перше коло Вищої ліги сезону 2002/03 закінчує на останньому місці, взимку віце-президент Марус запропонував продовжити контракт з основним півзахисником команди. Але зміна тренерів у зимнове міжсезоння спочатку затримує цей процес. А потім Іллі пропонують підписати контракт і піти в оренду. Ілля відмовляється і переходить «вільним агентом» до Вищої ліги Білорусі, чемпіонат якої починається пізніше ніж український.^[2]

Три сезони — 2003, 2004 та 2005 років проводить у білоруському «Дніпро-Трансмаш» з міста Могильов. Там грає разом з братом Сергієм Галюзою. Також у «Дніпрі» в ці роки грають українці Олександр Піщур, Хромих Антон, Птачик Олег, Баранов Василь, Воронков Ігор. У сезонах 2003 та 2005 років має третій показник в команді за системою «гол+пас», відповідно 9 (4+5) балів в 27 іграх та 12 (5+7) балів за 25 матчів.^[3] У сезоні 2005 року з показником 7 гольових пасів стає найкращим асистентом в команді.

У 2006 році виступав за литовський «Шяуляй». У складі команди забив у чемпіонаті Литви 16 м'ячів, став другим бомбардиром першості й був визнаний найкращим іноземним гравцем за версією сайту Futbolas.lt^[4].

Із середини сезону 2006/07 виступав за сімферопольську «Таврію». Разом із командою став володарем Кубка України 2009/10. Вихованець луганського футболу Ілля Галюза особисто представив Кубок України в Луганську на стадіоні «Авангард».^[5] Усього за «Таврію» з 2006 по 2011 рік в чемпіонаті України провів 123 матчі та забив 6 м'ячів. У цей період "Таврія" двічі посідала п'яте місце в Чемпіонаті України (сезони 2006/07, 2007/08), виборола Кубок України^[6], грала в матчі за Суперкубок України, брала участь у єврокубкових змаганнях (Кубок Інтертото, Ліга Європи).^[7] Всі п'ять років Ілля є основний гравець та віце-капітан «Таврії». Після того, як віце-президентом «Таврії» став Дмитро Селюк, Галюза розірвав контракт із клубом і покинув його у статусі вільного агента^[8].

У результаті він у середині сезону 2011/12 підписав дворічний контракт із луганською «Зорею»^[9]. Допоміг рідній команді спочатку залишитися^[10], а потім стати міцним середняком в Українській Прем'єр-лізі. За підсумками сезону 2012-2013 став кращим бомбардиром команди (6 голів)^[11] та найкращим гравцем команди за опитуванням вболівальників. В "Зорі" був віце-капітаном та важливим гравцем, якого вболівальники не хотіли відпускати по закінченню контракту, влаштувавши акцію «Зорі потрібен Галюза»^[12].

Після «Зорі» розпочався успішний білоруський етап в кар'єрі. Спочатку разом з «Шахтарем» з Солігорську виграє Кубок Білорусі з футболу 2013—2014 та «срібні» медалі Білоруська футбольна вища ліга 2014. За сезон провівши 38 матчів та забив 6 голів в свої 35 років.^[13] Грав за «Шахтар» у Лізі Європи.^[14] Визнавався Кращим гравцем місяця^[15] та Сезону 2014^[16] у складі «гірників» за підсумками голосування вболівальників. Потім з «Білшиною» стає четвертими у Білоруська футбольна вища ліга 2015. Після цього, в 36 років, переходить у добре знайомий першоліговий «Дніпро» з Могильова^[17] та допомагає команді піднятися до Білоруська футбольна вища ліга.

Після завершення професійної кар'єри гравця, декілька років ще пограв на аматорському рівні. У 2020 році грав за «Кулевча-Аркадія» в Чемпіонаті Вищої ліги Одеської області.^[18] У 2021 році у складі ФК «Аркадія» брав участь у Зимовій першості Одеської області сезону 2020/21.^[19]

Кар'єра тренера

З 2018 року розпочав тренерську діяльність у могильовському «Дніпрі» ^[20]. Тренує дітей вікових категорій U12 та U17. Зі страшими потрапляє до четвірки кращих команд за підсумками чемпіонату Білорусі. У серпні 2019 року переходить до одеського «Чорноморця» і стає тренером команди U14. В липні 2021 року, на запрошення Глеба Платова^[21], переходить в Академію дніпровського «Дніпра», де працює старшим тренером вікової категорії U15, а також допомагає з групою U13. Після початку повномасштабної агресії рф, повертається до Одеси, де тренує аматорські клуби. В аматорських змаганнях різного рівня збирає багато нагород та призів. З командою "Південна Пальміра НГУ" виборює "золото" Вищої ліги Чемпіонату Одеської області - 2024 та "золото" Чемпіонату Аматорської футбольної ліги Одеси - 2024! В Чемпіонаті міста Одеси 2024/2025 завойовує "срібло", стає фіналістом обласного кубка 2023, бере "срібло" Зимового Кубку Одеси тощо.

Особисте життя

Братом Іллі Галюзи є Сергій Галюза, який грав у низці футбольних клубів України, Литви та Білорусі, часто перетинаючись у футбольній кар'єрі з братом.^[22]

Ініціатор та організатор щорічного дитячого футбольного турніру «Кубок мрії братів Галюза», який проходив в Луганську з 2008 по 2013 рік.

Співорганізатор соціального проекту з фізичної культури та виховання "Спортивний прихисток", який запрацював в Одесі з весни 2022 року. Мета проекту надати можливість безкоштовно займатись футболом дітям-переселенцям, які вимушено залишили свої домівки через повномасштабну агресію рф. Згодом, "Спортивний прихисток"^[23], надав дітям з особливими освітніми потребами можливість займатися футболом з урахуванням фізичних та емоційних особливостей кожної дитини.

Досягнення командні

Гравець:

• Володар Кубка України: 2009/10
• Володар Кубка Білорусі: 2013/14
• Фіналіст Суперкубку України (1): 2010
• Бронзовий призер чемпіонату Білорусі (1): 2014
• Срібний призер Першої ліги України (1): 2001/02
• Срібний призер Другої ліги України (1): 1998/99
• Бронзовий призер Другої ліги України (1): 1999/00

Тренер:

• Чемпіон Одеської області з футболу серед аматорів, сезон 2024
• "Срібло" Чемпіонату Одеської області з футболу серед аматорів, сезон 2023
• Чемпіон Аматорської футбольної ліги Одеси 2024
• "Срібло" Чемпіонату міста Одеса з футболу серед аматорів, сезон 2023
• Фіналіст Кубка Одеської області з футболу пам'яті М.Трусевича серед аматорських команд сезону 2023
• "Срібло" Зимового Кубку Одеси з футболу серед аматорів, сезону 2024/2025
• "Бронза" Літнього Кубку Одеси 2025 з футболу серед аматорів

Досягнення особисті

• Найкращий іноземний гравець "А-ліги" Литви, сезон 2006^[4]
• Найкращий асистент "А-ліги" Литви, сезон 2006
• Найкращий гравець "Матчу Зірок", Литва сезон 2006
• "Срібна" бутса (друге місце серед бомбардирів) "А-ліга" Литви, сезон 2006^[24]
• Кращий гравець ФК "Зоря" Луганськ сезону 2012/2013^[25]
• Кращий бомбардир ФК "Зоря" Луганськ сезону 2012/2013^[11]
• Кращий гравець ФК "Шахтар" Солігорськ сезону 2014^[16]
• Кращий тренер Чемпіонату Одеської області 2024 ^[26]