Галімов Ерік Михайлович

Галімов Ерік Михайлович (нар. 29 червня 1936, Владивосток — 23 листопада 2020) — російський геохімік, академік Російської академії наук (1994), директор Інституту геохімії й аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського РАН. Академік Академії гірничих наук Росії. З 1998 року іноземний член Академії наук і літератури в Майнці (нім. Akademie der Wissenschaften und der Literatur Mainz, AdW-Mainz, Німеччина)^[1].

Галімов Ерік Михайлович
Галимов Эрик Михайлович
Народився	4 червня 1936(1936-06-04)  СРСР Владивосток
Помер	23 листопада 2020(2020-11-23) (84 роки) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	Росія
Діяльність	хімік, геохімік, викладач університету
Alma mater	Московський інститут нафтохімії
Галузь	геохімік
Заклад	Інститут геохімії й аналітичної хімії РАН
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Членство	Російська академія наук
Діти	Златопольська Дарина Еріківна
Нагороди	Keldysh Gold Medald Alfred E. Treibs Awardd (2004)
Галімов Ерік Михайлович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галімов.

Біографія

Закінчив у 1959 році факультет геології, геохімії і геофізики Московського інституту нафтохімії ім. І. М. Губкіна. З 1959 по 1966 роки працював науковим співробітником кафедри промислової геофізики Московського інституту нафтохімії ім. І. М. Губкіна. У 1965 році захистив кандидатську дисертацію з геолого-мінералогічних наук. У 1966—1976 роки очолював лабораторію проблем мас-спектрометрії Московського інституту нафтохімії. З 1970 року доктор геолого-мінералогічних наук. З 1973 року завідує лабораторією геохімії вуглецю Інституту геохімії й аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського АН СРСР. У 1982 році присвоєно наукове звання професор. З 1993 року директор Інституту геохімії та аналітичної хімії^[2].

У 1991 році обраний член-кореспондентом Російської академії наук, у 1994 році — академіком по Відділенню геології, геофізики, геохімії та гірських наук. Член Президії РАН, член Бюро Відділення наук про Землю РАН, член секції геолого-геофізичних наук. Голова Комітету з метеоритів РАН, голова Наукової ради РАН з проблем геохімії, член Океанографічної комісії РАН, член Бюро Ради РАН з космосу. Президент Міжнародної асоціації геохімії і космохімії у 2000—2004 роках^[3].

Головний редактор журналу «Геохимия», член редколегії міжнародних журналів Astrobiology, Chemical Geology, Isotopes in Health and Environmental Studies.

Науковий доробок

Автор понад 500 наукових публікацій, монографій (3 перевидані в США). Основні праці по ізотопно-геохімічному вивченню органічної речовини і математичному моделюванню еволюції осадових басейнів, походження алмазів, походженням та хімічної еволюції Землі, походженням Місяця. Розробив ізотопно-фракційний метод виявлення нафтовміщуючих порід, що дали початок утворенню нафтових покладів. Висунув експериментальне підтвердження гіпотезі утворення алмазів при кавітаційних процесах в швидкоплинної магмі. Автор, спільно з А. Л. Бучаченко, Ю. М. Моліним і Р. З. Сагдеєвим, відкриття ядерно-спінового ізотопного ефекту. Має кілька патентів на винаходи.

Монографії:

• «Геохімія стабільних ізотопів вуглецю» (1968),
• «Ізотопи вуглецю в нафтогазовій геології» (1973),
• «Дослідження органічної речовини і газів в опадах дна океанів» (1976),
• «Природа біологічного фракціонування ізотопів» (1984),
• «Феномен життя. Між рівновагою і нелінійністю. Походження і принципи еволюції» (2001),
• «Задуми і прорахунки. Фундаментальні космічні дослідження в Росії останнього двадцятиліття. Двадцять років безплідних зусиль» (2010, 2013).

У 1990 році заснував наукову школу «Глобальні цикли вуглецю. Мантія — кора — океан — атмосфера». Ініціатор і керівник програм дослідження Місяця і доставки речовини з Фобоса.

Нагороди

Лауреат премії імені В. І. Вернадського, удостоєний орденів «Знак Пошани» і Пошани^[4]. За видатний внесок в органічну геохімію нагороджений медаллю Альфреда Трейбса Міжнародного геохімічного товариства у 2004 році^[5]. Почесний професор Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.

Родина

Одружений, має двох доньок. Дружина — театрознавець Галина Дмитрівна Галімова, донька Дарина Спірідонова — телеведуча, донька Олександра Галімова — бренд-директор журналу TATLER.