Гамарня (Дрогобицький район)

Гама́рня — колишній хутір, заснований у кінці ХІХ ст., а зараз східний присілок села Смільна та частково північно-західний присілок села Бистриця-Гірська Східницької громади Дрогобицького району Львівської області.

село Гамарня
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Дрогобицький
Тер. громада	Східницька селищна
Основні дані
Населення
Географічні дані
Географічні координати	49.2786318° пн. ш. 23.2145577° сх. д. / 49.2786318; 23.2145577
Середня висота над рівнем моря	500-530 м
Місцева влада
Карта
Гамарня
Гамарня

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гамарня (значення).

Історія

Перша писемна згадка про поселення припадає на 1907 р. — Hamernia.

Початок, начебто, поклала споруджена тут ливарня з виплавлення заліза із болотної, далі шахтної руди, згодом залізообробна майстерня. Мабуть, її будівничими і першими майстрами стали німецькі колоністи, які прийшли в Галичину за сприяння австрійської влади. Крім праці в майстерні, поселенці займались рільництвом та тваринництвом. Майстерня діяла до середини XX ст.

У 1773 р. Галичина була приєднана до імперії Габсбургів. Тож виникло поселення у тодішньому Дрогобицькому дистрикті Самбірського крайсу (округу) Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, де перебувало до 1918 р.

На поч. ХХ ст. населений пункт існував як самостійне поселення.

У період ЗУНР поселення входило у склад Дрогобицького повіту Самбірської військової округи Львівської військової області.

У 1920 р, з приходом Польщі, хутір волості Смільна увійшов до Дрогобицького повіту Львівського воєводства.

1 серпня 1934 р. в Дрогобицькому повіті було створено ґміну Підбуж з центром у с. Підбуж. До неї увійшли сільські громади: Бистриця, Опака, Підбуж, Підмонастирок, Смільна, Сторона, Уріж, Винники, Залокоть, Жджанна ^[1].

На карті Дрогобицької області УРСР за станом на 1940 р.,. назву поселення не позначено. Проте, місцевість управлялась Смільнянською сільськоою радою Підбузького району Дрогобицької області.

У період нацистської окупації під час Другої світової війни, зі серпня 1941 року село увійшло до волості (нім. Landgemeinde) Підбуж окружного староства Дрогобич (нім. Kreishauptmannschaft Drohobycz)^[2] дистрикту Галичина Генерал-губернаторства для окупованих польських земель.

Дистрикт Галичина припинив своє існування наприкінці липня 1944 року, коли внаслідок Львівсько-Сандомирської операції, був ліквідований, а німецька окупація змінилася на радянську. 6 серпня 1944 року до адміністративного центру округи вступили радянські війська.

Станом на 1946 р. поселення належало до Смільнянської сільської ради Підбузького району Дрогобицької області^[3].

В адміністративно-територіальному довіднику УРСР за 1967 р. поселення уже не згадано.^[4] Його землі розділили між селами Смільна та Бистриця-Гірська. Найвірогідніше, це сталось у період між 1959 та 1962 роками.

З 2020 р., після чергової адміністративно-територіальної реформи, поселення разом із селами Смільна та Бистриця-Гірська увійшло до Підбузького старостинського округу Східницької громади оновленого Дрогобицького району Львівщини.^[5]

Назва

У назві поселення відображено економічно-виробничі фактори. Ойконім утворено від апелятива гамарня — металоплавильна піч, металоплавильня.

Географія

Поселення виникло на берегах ріки Бистриця між селами Смільна, Бистриця та Залокоть.

У 1939 р. проживало 147 осіб: 126 українців, 21 поляк. Після Другої світової війни поляки репатріювались до Польщі. У 2007 р. проживало 34 особи, всі українці, з них 14 пенсіонерів.

Церкви на хуторі не було і нема. Віряни УГКЦ ходять до церкви в Бистриці. Віруючі УПЦ КП ходять до церкви в Смільній. Є 1 каплиця. Діти навчаються в Смільнянській школі. У 2007 р. постійно проживали люди в 12 хатах, стояли порожнiми 6 xaт.

Сполучення з Дрогобичем, Бориславом - автобусами

Мікротопоніми: Погар, Верх, Облаз, Ясенів, Михльинка, Ратуш.