Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Гана

країна на заході Африки З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Гана
Remove ads

Респу́бліка Га́на, або Га́на (англ. Republic of Ghana) держава в Західній Африці, відома раніше під назвою Золотий Берег. На півночі Гана межує з Буркіна-Фасо, на заході з Кот-д'Івуаром, на сході з Того, а з півдня омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану.

Коротка інформація Столиця, Найбільше місто ...
Remove ads

Природа

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Топографічна карта Гани
Докладніше: Географія Гани
Докладніше: Геологія Гани

Держава знаходиться в Західній Африці, протяжність території з півночі на південь становить 715 км, із заходу на схід — 500 км. На півночі межує з Буркіна-Фасо (спільний кордон — 550 км); на заході — з Кот-д'Івуаром (640 км); на сході — з Того (880 км). На півдні омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану, берегова лінія 560 км.

Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар Thumb Того Того
Гвінейська затока

Геологічна будова

Геологічна будова Гани представлена переважно кристалічними породами докембрійського віку. Більша частина території країни лежить на древньому кристалічному фундаменті Африканської платформи, які формують Гвінейський щит — один з ключових елементів геології Західної Африки. Основу складають породи архейського та протерозойського віку — гнейси, сланці, кварцити, граніти, зеленокам'яні пояси (із запасами золота), а також метаморфічні породи. У центральній та південній частинах поширені також молодші осадові породи.

Рельєф

Рельєф Гани переважно рівнинний або хвилясто-горбистий, переважно з висотами 150—300 м над рівнем моря. Більшість території займає плоскогір'я Ашанті, висоти якого коливаються в межах 200–400 м. На східній околиці країни підносяться гори Того з найвищою точкою країни — горою Афаджото (Афадьято) (885 м) у східній частині, поблизу кордону з Того. На півночі розташовані низовинні рівнини басейну річки Вольта.

Клімат

Клімат Гани тропічний, але змінюється від екваторіального на півдні до субекваторіального на півночі. На півдні є два сезони дощів (основний у квітні—липні та короткий — у вересні—жовтні), а також два сухих періоди. Температура коливається в межах від +24 °C до +28 °C, а опади —від 1500 до 2000 мм на рік. На півночі є один сезон дощів (травень—жовтень), а решта часу — сухий сезон, коли дмуть гарячі пилові вітри харматани з Сахари. Опадів тут менше — 1000—1200 мм на рік. Протягом року середні температури коливаються в межах від +25 °C до +32 °C. Значних коливань між порами року немає, але різниця відчутна між вологими та сухими сезонами.

Внутрішні води

Найбільша річка Вольта. Серед дрібніших річок виділяються Тано, Анкобра і Пра. Річка Вольта та її притоки, особливо Чорна Вольта, Біла Вольта, Оті і Афрам, утворюють основну систему стоку. Після споруди дамби в ущелині поблизу Акосомбо в 1964 році утворилося величезне водосховище Вольта площею 8,5 тис. км². Завдяки цьому відкрилися нові перспективи для розвитку судноплавства всередині країни, прісноводного рибальства і зрошуваного землеробства. Єдине велике природне озеро Босумтві розташоване за 34 км на південному сході від Кумасі, має майже округлу форму і оточене пологими лісистими горбами висотою понад 180 м над рівнем озера.

Рослинність

Більша частина Гани савана, на південному-заході вологі тропічні ліси. У межах території Гани відособлюють прибережний, лісовий і саванний райони, розділені невисокими лісистими уступами. На узбережжі низькі піщані пляжі межують з солоно-водними лагунами, обрамованими невеликими гаями кокосових пальм. Далі в глиб країни тягнеться плоска рівнина, місцями усіяна останцевими горбами і порости колючими чагарниками і приземкуватими деревами. Далі на півночі від цієї рівнини лежить лісисте плато. Це і є відомий західноафриканський ліс з високими густо-стоячими деревами, чия густа крона затримує яскраве сонячне світло і забезпечує в наземному ярусі вологі теплі умови, сприятливі для зростання ліан і епіфітів.

Фізико-географічне районування

Територія Гани розташована в межах Гвінейської підобласті Судано-Гвінейської фізико-географічної області. Основними типами ландшафтів тут є вологі екваторіальні ліси, савани, болотисті узбережжя та галерейні ліси вздовж річок. Зазвичай виділяють кілька основних фізико-географічних районів:

  • Прибережна низовина (рівнинний рельєф; вологий екваторіальний клімат; рослинність представлена мангровими заростями і болотяними формаціями);
  • Лісова зона (рельєф горбистий, із залишками плато Ашанті та східних хребтів; клімат вологий, із двома сезонами дощів; густі тропічні ліси на фералітних червоноземах);
  • Північна савана (хвилясті рівнини та плоскогір'я; клімат тропічний сухий; гвінейська та суданська саванова рослинність на червоно-бурих та латеритних ґрунтах);
  • Вольтське плато і хребет Атакора (височинне плато та гори; клімат помірно вологий; рослинність саванова з лісовими елементами в долинах);
  • Басейн Вольти (басейн великого штучного озера Вольта, створеного греблею Акасомбо).
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Історія Гани

До 1957 була колонією Великої Британії, відомою під назвою Золотий Берег.

6 березня 1957 року проголошена незалежна Республіка Гана, президентом якої став Кваме Нкрума.

Республіка й однопартійна держава створена в 1960. Кваме Нкрума скинули внаслідок військового перевороту в лютому 1966. Цивільне правління відновлене в 1969—1971, але закінчилося в 1979—1981 через наступні перевороти.

Населення країни становить близько 23,5 млн осіб, з яких 12,8 млн наділено виборчим правом.

У 1992 на референдумі схвалена Конституція Гани, яка визначила багатопартійну демократичну основу політичного устрою країни. За регіональними стандартами Гана є добре керованою державою зі стабільним економічним розвитком.

На президентських виборах 2008 перемогу отримав кандидат від опозиційної партії «Національний Демократичний Конгрес» Джон Атта Міллс. Він набрав 50,23 % голосів, тоді як його суперника, кандидата від правлячої в Гані Нової Патріотичної Партії Нано Акуфо-Аддо підтримали 49,77 % виборців. Другий тур президентських виборів пройшов в Гані 28 грудня 2008, проте виявилось, що жоден з кандидатів не добився вирішальної переваги. Після цього було вирішено влаштувати голосування на виборчій дільниці Тейн — єдиній дільниці, де жителі країни не взяли участь у виборах через брак виборчих бюлетенів. Голосування в Тейні і стало вирішальним для перемоги кандидата від опозиції.

64-річний юрист Дж. Міллс був віцепрезидентом Гани в 1997—2000. У 2000 і 2004 рр. він також намагався добитися президентського крісла, проте вдалою виявилася лише його третя спроба.

Remove ads

Політична система

Докладніше: Політична система Гани

Гана за формою правління є президентською республікою, глава держави президент. Державний устрій унітарна держава.

Парламент

Докладніше: Парламент Гани

Політичні партії

Докладніше: Політичні партії Гани

На парламентських виборах 7 грудня 2000 року до парламенту Гани пройшли такі політичні партії:

  • Нова патріотична партія — 99 місць (49,5 %);
  • Національний демократичний конгрес — 92 місць (46 %);
  • інші[1].

Зовнішня політика

Докладніше: Зовнішня політика Гани

Українсько-ганські відносини

Уряд Гани офіційно визнав незалежність України 22 квітня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 17 червня того ж року[1]. В Аккрі з грудня 2023 року діє українське посольство в Гані. У Києві діє почесне консульство Гани в Україні.

Державна символіка

Адміністративно-територіальний поділ

Thumb
Адміністративний поділ Гани

В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на 10 провінцій (англ. region), які своєю чергою складаються зі 138 районів (англ. district).

  1. Ашанті (англ. Ashanti), адміністративний центр у Кумасі (англ. Kumasi);
  2. Велика Аккра (англ. Greater Accra), адм. центр Аккра (англ. Accra);
  3. Бронг-Ахафо (англ. Brong Ahafo), адм. центр Суньяні (англ. Sunyani);
  4. Верхня Східна (англ. Upper East), адм. центр Болгатанга (англ. Bolgatanga);
  5. Верхня Західна (англ. Upper West), адм. центр Ва (англ. Wa);
  6. Вольта (англ. Volta), адм. центр Хо (англ. Но);
  7. Східна (англ. Eastern), адм. центр Кофорідуа (англ. Koforidua);
  8. Західна (англ. Western), адм. центр Секонді-Такораді (англ. Sekondi-Takoradi);
  9. Північна (англ. Northern), адм. центр Тамале (англ. Tamale);
  10. Центральна (англ. Central), адм. центр Кейп-Кост (англ. Cape Coast).
Remove ads

Збройні сили

Докладніше: Збройні сили Гани

Чисельність збройних сил у 2000 році становила 7 тис. військовослужбовців[1]. Загальні витрати на армію становили 45 млн доларів США[1].

Оборонний бюджет Гани становив відповідно до даних з відкритих джерел у 2022 році 226 млн доларів, у 2023 зріс до 335 млн доларів, у 2024 - впав до 317 млн доларів. У 2025-2029 роках заплановане зростання до понад 509 млн доларів[2].

У 2017 році Гана підписала договір ООН про заборону ядерної зброї.

Remove ads

Економіка

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Економіка Гани

Станом на 2023 рік ВВП Гани становить 76,37 млрд доларів США (89-те місце у світі), ВВП на душу населення — 6800 доларів США (161-те місце у світі).[джерело?]

Гана — аграрна держава, що розвивається з розвинутою гірничодобувною (головним чином золотодобувною) промисловістю. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році становив 59,2 млрд доларів США (72-ге місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 2,6 тис. доларів (135-те місце в світі)[1]. Промисловість разом із будівництвом становить 25 % ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і в господарстві країни розподіляється таким чином: 15 % — промисловість і будівництво; 60 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 25 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік)[1].

Надходження в державний бюджет Гани за 2006 рік становили 3,6 млрд доларів США, а витрати — 3,9 млрд; дефіцит становив 92 %[1].

Валюта

Докладніше: Валюта Гани

Національною валютою країни слугує седі. Для підтримання дрібних племен Верхньої Західної області (зокрема Буілси), періодично випускають подарункові монети, частина коштів від продажу яких йде на становлення економіки (наприклад: плем'я Канжага — монета кебу, плем'я Нчама — монета піол).

Промисловість

Докладніше: Промисловість Гани

Головні галузі промисловості: гірнича, металургія, текстильна і харчова.

Гірнича промисловість

Країна багата на корисні копалини. Тут розвідані значні поклади золота, алмазів, бокситів, марганцю, нафти.

У 2006 році в Гані було видобуто 2,7 млн. барелів сирої нафти.

Енергетика

Докладніше: Енергетика Гани

За 2004 рік було вироблено 6,5 млрд кВт·год електроенергії (експортовано 0,9 млрд кВт·год, до Того і Беніну); загальний обсяг спожитої — 7,1 млрд кВт·год (імпортовано 2 млрд кВт·год)[1]. Структура енергоспоживання (на 1993 рік): нафтопродукти — 69 %, гідроенергія — 31 %. Гідроелектростанції, побудовані на річці Вольта в Акосомбо (912 МВт) і Копонзі (160 МВт) забезпечують енергією алюмінієвий комбінат в Темі та інші промислові підприємства на півдні країни.

У 2004 році споживання нафти становило 44 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб[1].

Агровиробництво

Докладніше: Аграрне виробництво Гани

У сільськогосподарському обробітку перебуває 34 % площі держави[1]. Головні сільськогосподарські культури: кава, какао, кокоси, банани, просо, сорго.

У 2006 році поголів'я великої рогатої худоби становило 2 млн голів, кіз — 3,3 млн голів, вівців — 3,3 млн.

Транспорт

Докладніше: Транспорт Гани

Транспорт: автомобільний, морський, частково — залізничний, авіасполучення. Головні морські порти: Тема, Такораді. Наприкінці 1990-х років значно збільшила обсяги перевезень державна авіакомпанія «Ейр Гана», яка є основним авіаперевізником в Західній Африці і, крім регулярних рейсів в країни Європи, відкрила нові лінії в США і країни Південної Африки.

Туризм

Докладніше: Туризм Гани

У 1996 році Гану відвідало 0,3 млн іноземних туристів, що дало прибуток у 248 млн доларів США[1].

Зовнішня торгівля

Докладніше: Зовнішня торгівля Гани

Основні торговельні партнери Гани: Нідерланди, Нігерія, Велика Британія, США, Китай.

Держава експортує: золото, какао, деревину, кольорові метали. Основні покупці: Нідерланди (12 %); Велика Британія (8 %); США (7 %). У 2006 році вартість експорту становила 3,3 млрд доларів США[1].

Держава імпортує: паливо, продукти харчування, промислові вироби. Основні імпортери: Нігерія (15 %); Китай (12 %); США (6 %). У 2006 році вартість імпорту становила 5,7 млрд доларів США[1].

Remove ads

Населення

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Населення Гани

Населення держави у 2006 році становило 22,4 млн осіб (48-ме місце в світі). Головні етноси ганської нації: акан — 52,4 %, мосі — 15,8 %, еве — 1,9 %. Державна мова: англійська. У 1950 році населення країни становило 4,3 млн осіб; у 1970 — 8,6 млн осіб; у 1991 — 14,6 млн осіб. Густота населення: 83,4 осіб/км² (82-ге місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік народжуваність 30,5 ‰; смертність 9,7 ‰; природний приріст 20,8 [1].

Вікова піраміда населення має такий вигляд (станом на 2006 рік):

  • діти віком до 14 років — 38,8 % (4,4 млн чоловіків, 4,3 млн жінок);
  • дорослі (15—64 років) — 57,7 % (6,5 млн чоловіків, 6,5 млн жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,5 % (0,37 млн чоловіків, 0,42 млн жінок).

Рівень урбанізованості в 2000 році становив 36 %[1]. Головні міста держави: Аккра (2,3 млн осіб), Кумасі (1,9 млн осіб), Тамале (0,5 млн осіб).

Релігії

Докладніше: Релігія в Гані

Головні релігії держави: християнство — 64 % населення, анімізм — 18 %, іслам — 15 %.

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Гані

Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 58,9 року: для чоловіків — 58,1 року, для жінок — 59,7 року[1]. Смертність немовлят до 1 року становила 55 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 800 жителів; лікарями — 1 лікар на 22,45 тис. жителів (станом на 1995 рік)[1]. Витрати на охорону здоров'я в 1990 році становили 3,5 % ВВП країни[1].

У 1993 році 56 % населення було забезпечено питною водою[1].

Освіта

Докладніше: Освіта в Гані

Рівень письменності в 2003 році становив 74,8 %: 82,7 % серед чоловіків, 67,1 % серед жінок[1]. У країні діє обов'язкова шкільна освіта протягом 10 років

Витрати на освіту в 1995 році становили 3,3 % ВВП, 24,3 % усіх державних громадських видатків[1].

У 2006 році всесвітньою мережею Інтернет у Гані користувались 206 тис. осіб[1].

Remove ads

Культура

Докладніше: Культура Гани


Музика й танці

Докладніше: Музика Гани

У Гані є багато регіональних музичних традицій та сучасних музичних жанрів[3][4][5]. Найбільш відомим сучасним жанром у музиці, який походить із Гани, є Хайлайф[6]. Поява Хіплайфу та інших жанрів зробила його менш популярним[7][8].

Серед сучасних співаків та співачок є Abiana, Adina, Dentaa, Camidoh, Capasta та інші.

Спорт

Докладніше: Спорт у Гані

Чорні зірки — одна з найсильніших футбольних команд Африки. На чемпіонаті світу з футболу в Німеччині вони єдиними серед африканських команд вийшли з групи, але програли Бразилії. На чемпіонаті Африки 2010 року вони добралися до фіналу, де поступилися Єгипту. Найуспішніше чорні зірки виступили на Чемпіонаті Світу 2010 року в ПАР, де дійшли до чвертьфіналу, програвши Уругваю. На Кубку Африканських Націй 2015 року збірна Гани дійшла до фіналу, де програла збірній сусіднього Кот-д'Івуару лише в серії пенальті.

Remove ads

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads