Ганжа Олександр Дорофійович

Олекса́ндр Дорофі́йович Ганжа́ (1905, Жорнище, Жорницької волості Липовецького повіту Київської губернії; нині Іллінецький район, Вінницька область — 1982) — український майстер художньої кераміки.

Ганжа Олександр Дорофійович
Народився	1905  Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область
Помер	1982
Країна	СРСР
Діяльність	гончар
Діти	Ганжа Петро Олександрович і Ганжа Степан Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ганжа.

Творчість

Своєрідний декоративно-фігурний посуд, переважно антропоморфні та анімалістичні вироби.

Його роботи зберігаються в Національному музеї українського гончарства в Опішному.

Родина

Сини:

• Петро — кераміст, художник декоративно-ужиткового і монументального мистецтва, мистецтвознавець, член НСХУ.
• Степан — заслужений майстер народної творчості України, майстер килимарства.

Пам'ять

• Олесь Доріченко у своїй збірці поезій «Мандрівна брама»^[1] присвячує Олександрові вірш «Митець»:

«…Із-під Вашої руки
Випливали леви й люди,
Дивні звірі та птахи…»

В с. Буша в парку скульптур є композиція «Посвята Олександру Ганжі» (^[2] — перше фото):

«Львівський скульптор Григорій Кудлаєнко витесав роботу „Посвята Олександру Ганжі“. Це декоративна композиція із сидячим стилізованим левом, котрий має людські риси обличчя. Автор взяв образ фантастичного лева з виліпленої фігурки самого Ганжі. Антропоморфні вироби майстра мають своєрідні пропорції голови та вираз обличчя, що особливо містить характерну довгу форму носа. Зверху на голові у лева стоять три горщики, що символізують гончарство.»^[3]