Ганс-Готтард Пестке

Ганс-Готтард Пестке (нім. Hans-Gotthard Pestke; 17 червня 1914, Пройссіш-Штаргард — 17 квітня 2001, Целле) — німецький офіцер, майор вермахту (1 жовтня 1943), оберст Генштабу бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Ганс-Готтард Пестке
нім. Hans-Gotthard Pestke
Народився	17 червня 1914(1914-06-17)  Старогард-Гданський, Західна Пруссія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	30 квітня 2001(2001-04-30) (86 років)  Целле, Люнебург[d], Нижня Саксонія, Німеччина
Діяльність	офіцер
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	оберст
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний знак «За турботу про німецький народ» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Бронзовий нагрудний знак ближнього бою Офіцер ордена За заслуги перед ФРН Нарукавна стрічка «Курляндія»

Біографія

1 листопада 1935 року вступив в 45-й піхотний полк. В 1936 році переведений в 24-й піхотний полку. Учасник Французької кампанії, командир взводу 13-ї роти 176-го піхотного полку. З 1940 року — ад'ютант 2-го батальйону свого полку. Учасник Німецько-радянської війни, командир 3-ї роти свого полку. З початку 1942 року — ад'ютант полку. З весни 1942 року — командир 1-го батальйону 176-го гренадерського полку. Відзначився у боях в районі Ладоги. В кінці 1943 року переведений в штаб 16-ї танкової дивізії, а потім відряджений на навчання у Військову академію. Після закінчення курсу направлений в штаб 12-ї авіапольової дивізії. Учасник боїв за Данциг, був 5 разів поранений і евакуйований в шпиталь, де в травні 1945 року був взятий в полон британськими військами. 31 травня 1947 року звільнений.

26 квітня 1956 року вступив в бундесвер. З грудня 1962 по квітень 1965 року — командир 25-ї повітряно-десантної дивізії. 30 вересня 1972 року вийшов у відставку.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (14 жовтня 1939)
  • 1-го класу (11 липня 1940)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (23 вересня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (15 листопада 1941)
  • дубове листя (№ 311; 14 жовтня 1943)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (26 березня 1942)
  • в сріблі (16 вересня 1942)
• Почесний знак «За турботу про німецький народ» 2-го ступеня (28 травня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942)
• Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (4 жовтня 1943)
• Нарукавна стрічка «Курляндія» (1 грудня 1944)
• Орден Незалежності Йорданії, великий офіцерський хрест (31 березня 1964)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (21 вересня 1972)
• Почесний знак земельного товариства «Західна Пруссія» (17 червня 1984)
• Застібка «Західна Пруссія» в сріблі (9 червня 1989)

Бібліографія

• Infanterie nimmt Dagö. Abenteuer einer deutschen Schützenkompanie. Weichsel-Verlag, 1942.
• Übungen: Anlegen, Vorbereiten, Leiten, Besprechen, Auswerten. In: Wehr und Wissen, 1963.
• Wikingerfahrt nach Dagö. Sonderdruck ohne Nummerierung, Kriegsbücherei der deutschen Jugend.

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9