Ганс Юттнер

Ганс Юттнер (нім. Hans Jüttner, 2 березня 1894, Шмігель — 24 травня 1965, Бад-Тельц) — один з вищих офіцерів СС, обергруппенфюрер СС і генерал військ СС. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами

Ганс Юттнер
нім. Hans Jüttner
Юттнер в кінці 1944 року.
Народився	2 березня 1894(1894-03-02)[1][2]  Смігель, Смігель (гміна), Косцянський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща[2]
Помер	24 травня 1965(1965-05-24) (71 рік)  Бад-Тельц, Бад-Тельц[d], Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець, політик, солдат
Знання мов	німецька
Заклад	Вроцлавський університет
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна[2]
Членство	СА і СС[1]
Військове звання	Обергруппенфюрер СС,  генерал військ СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева Галліполійська зірка Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Срібний німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Спортивний знак СА Почесний кут старих бійців Йольський свічник СС Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Після закінчення гімназії працював банківським клерком. З початком Першої світової війни пішов добровольцем до армії. В 1920 році демобілізувався з армії. Деякий час перебував у добровольчому корпусі, потім працював продавцем. У 1928 році організував власний бізнес. У 1931 році вступив в НСДАП (квиток № 541 163) і СА. У 1933 році став викладачем фізичної підготовки університету Бреслау. У 1934 році став керівником освітньої системи СА в Мюнхені.

17 травня 1935 року вступив у СС (посвідчення № 264 497), займав посаду начальника штабу 1-го батальйону полку СС «Дойчланд». 1 квітня 1936 року переведений в штаб Головного управління СС. 1 вересня 1936 року призначений інспектором частин посилення СС. У 1939 році призначений інспектором резервних частин посилення СС. В 1940 році очолив загальне керівництво частин посилення СС. З 20 квітня 1940 року — начальником штабу Головного оперативного управління СС. 30 січня 1943 року призначений начальником Головного оперативного управління СС. На своїй посаді суворо стежив за тим, щоб війська СС в усьому відповідали нормам і вимогам вермахту.

Намагався не допускати переходу в війська СС консервативних і недостатньо підготовлених в політичному плані, з його точки зору, кадрів з армії і поліції. В результаті діяльності Юттнера війська СС до кінця війни стали фактично самостійними військами. 20 липня 1944 року призначений начальником штабу Головнокомандувача Армією резерву Генріха Гіммлера, фактично на цій посаді здійснював все керівництво армією резерву та озброєнням сухопутних військ. Був противником планів партійного керівництва про відправку на фронт резервістів, які проходили військову підготовку.

17 травня 1945 року заарештований британськими військами. У 1948 році засуджений до 10 років трудових таборів. У 1949 році термін був знижений до 4 років. У 1960 році оселився в Баварії і став власником санаторію в Бад-Тельці.

Звання

• Лейтенант (14 травня 1915)
• Обер-лейтенант (6 січня 1920)
• Штурмбаннфюрер СА (15 квітня 1933)
• Гауптштурмфюрер СС (17 травня 1935)
• Штурмбаннфюрер СС (1 вересня 1936)
• Оберштурмбаннфюрер СС (9 листопада 1937)
• Штандартенфюрер СС (30 січня 1939)
• Оберфюрер СС (1 грудня 1939)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (20 квітня 1940)
• Группенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС (20 квітня 1941)
• Обергруппенфюрер СС і генерал військ СС (21 червня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Військова медаль (Османська імперія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в золоті
• Спортивний знак СА в золоті
• Почесний кут старих бійців
• Йольський свічник
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (30 жовтня 1944)

Див. також

• Макс Юттнер — старший брат.

Література

• Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
• Хёне Х. Чёрный орден СС. История охранных отрядов. — М.: Олма-пресс, 2003. — 542 с. — 6000 экз. — ISBN 5-224-03843-X.
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• SCHNEIDER, J.W., Their Honor Was Loyalty!, Bender (R.James) Publishing, 1993.