Гарбузин (Черкаський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гарбузин.

Гарбузи́н — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Корсунь-Шевченківській міській громаді. Населення становить 1662 осіб. Відстань до центру громади становить близько 5 км і проходить автошляхом Т 2403.

село Гарбузин
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Тер. громада	Корсунь-Шевченківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71080170030010252
Облікова картка	Гарбузин
Основні дані
Засноване	перша половина XVI століття[1]
Населення	1662
Поштовий індекс	19409
Телефонний код	+380 4735
Географічні дані
Географічні координати	49°26′45″ пн. ш. 31°20′16″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	96 м
Водойми	р. Рось
Відстань до обласного центру	64,6 км
Відстань до районного центру	5,4 км
Найближча залізнична станція	Корсунь
Відстань до залізничної станції	3,2 км
Місцева влада
Адреса ради	19400, Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, 42
Карта
Гарбузин
Гарбузин
Мапа

У Гарбузині розміщений Гарбузинський НВК, садок. У Гарбузинському НВК навчається приблизно 200 осіб. Біля садка є пам'ятник загиблим військовим.

Існує також багато суперечок про кордон між м. Корсунь-Шевченківський та с. Гарбузин. Насправді, кордон між с. Гарбузин та м. Корсунь-Шевченківський проходить по вулиці 9 Травня, яка належить до району вокзалу, який відноситься до м. Корсунь-Шевченківський.

Історія

За археологічними даними поблизу села відомо 8 курганів, поселення трипільської, скіфської, черняхівської, зарубинецької культур, слов'янське та руське. У першій половині XVI ст. на місці Гарбузина існував уход Арагеєв. За описом Канівського замку 1552 р. Арагеєв належав Києво-Печерському монастирю. Там була одна пасіка і боброві гони. У 1707 році згідно грамоти гетьмана Івана Мазепи належало Корсунському Свято-Онуфріївському монастирю як Гарбузинський хутір. У ХІХ ст. в селі була церква, Свято-Онуфріївський монастир, церковно-парафіяльна школа, державна винна крамниця, 2 вітряні млини, 2 кузні та пожежна частина. Під час Другої світової війни село було відбите у нацистів 13 лютого 1944 року. У братській могилі поховано 81 радянського воїна.

Відомі люди

• Шевченко Павло Васильович — професор, доктор технічних наук (1966), учений у галузі залізничного транспорту.
• Чуприна Олексій Сергійович — бандурист.
• Жур Петро Володимирович — український і російський письменник, літературознавець, перекладач, журналіст, лауреат Шевченківської премії (1980).