Гельмут Вітте

Гельмут Фрідріх Вітте (нім. Helmut Friedrich Witte; 6 квітня 1915 — 3 жовтня 2005) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Гельмут Вітте
нім. Helmut Witte
Народився	6 квітня 1915(1915-04-06)[1][2]  Bojendorf auf Fehmarnd, Фемарн, Східний Гольштейн, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина[1][2]
Помер	3 жовтня 2005(2005-10-03)[1] (90 років)  Дуйсбург, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1]
Країна	Німеччина[3]  Німецький Райх[1]
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Військово-морська академія Мюрвікаd (20 червня 1936)[1]
Знання мов	німецька
Заклад	Philips і Terex Material Handling & Port Solutionsd
Учасник	громадянська війна в Іспанії[1] і Друга світова війна[1][2]
Військове звання	Корветтен-капітан
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Бронзовий Іспанський Хрест Кавалер ордена За заслуги перед ФРН Нарвікський щит Нагрудний знак підводника
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вітте.

Біографія

26 вересня 1934 року вступив на флот. Служив на легкому крейсері «Кельн», ескадреному міноносці Z22, торпедних катерах. У липні 1940 року переведений в підводний флот. Служив вахтовим офіцером на підводному човні U-107, яким командував Гюнтер Гесслер. 4 жовтня 1941 року призначений командиром підводного човна U-159, на якому зробив 4 походи (провівши в морі в цілому 261 день). Під час 3-го походу у вересні 1942 року діяв у складі «вовчої зграї» «Айсберен». 6 червня 1943 року переведений в штаб. Всього за час військових дій потопив 23 судна загальною водотоннажністю 119 684 брт і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 265 брт. У травні 1945 року інтернований британськими військами. У липні звільнений, працював на фабриці, пізніше займав керівні пости на великих підприємствах.

Звання

• Кандидат в офіцери (8 квітня 1934)
• Кадет (26 вересня 1934)
• Фенріх-цур-зее (1 липня 1935)
• Обер-фенріх-цур-зее (1 січня 1937)
• Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1937)
• Оберлейтенант-цур-зее (1 квітня 1939)
• Капітан-лейтенант (1 вересня 1941)
• Корветтен-капітан (20 квітня 1945)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 1 квітня 1938)
• Іспанський хрест в бронзі (6 червня 1939)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (12 січня 1940)
  • 1-го класу (10 липня 1941)
• Нарвікський щит
• Нагрудний знак підводника (10 липня 1941)
• Відзначений у Вермахтберіхт
  • «В боротьбі з ворожим морським постачанням особливо відзначилися підводні човни під керівництвом капітан-лейтенантів Мора, Топпа, Вітте і фон Розенштіля та оберлейтанта цур-зее Ітеса.» (18 червня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (22 жовтня 1942)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1944)
• Фронтова планка підводника в бронзі (23 грудня 1944)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», кавалерський хрест (10 грудня 1980)

Література

• Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
• Busch, Röll: Der U-Boot-Krieg (Band 1) Die deutschen U-Boot-Kommandanten, Mittler-Verlag 1996, ISBN 3813205096