Гельмінтози

Гельмінто́зи (англ. helminthiasis) — інфекційні паразитарні хвороби, які спричинюють гельмінти. Гельмінтози у більшості країн світового медичного простору зараховують як до паразитарних, так і до інфекційних хвороб.

Гельмінтози
Процес звільнення хворого від стьожкового гельмінта. Протяжність тіла гельмінта свідчить про те, що це, скоріше за все, ціп'як бичачий[1] (літографія, Ланглюм (фр. Langlumé), 1823 р.). Процес звільнення хворого від стьожкового гельмінта. Протяжність тіла гельмінта свідчить про те, що це, скоріше за все, ціп'як бичачий[2] (літографія, Ланглюм (фр. Langlumé), 1823 р.).
Спеціальність	інфекційні хвороби
Причини	інфекція
Препарати	Ніклозамід[3], тіабендазолd[3], альбендазол[4], cambendazoled[5], emodepsided[6] і disophenold[7]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	1F90
МКХ-10	B65.0-B83.0
DiseasesDB	28826
MeSH	C03.335
Helminthiases у Вікісховищі

Актуальність

• Третє місце у світі по захворюваності серед інфекційних хвороб займають кишкові гельмінтози;
• 25 % населення Землі уражено гельмінтозами;
• за оцінками близько 100 млн дітей мають затримку в рості та інші серйозні негаразди через гельмінтози;
• кожен житель тропіків уражений в середньому 3—4 гельмінтозами, субсахарної Африки — 2—3; Азії, Південної та Центральної Америки — 1;
• в Європі уражений щонайменше 1 гельмінтозом кожен третій житель;
• на території Україні можуть зустрічатися близько 30 гельмінтозів.

Нематода Gongylonema pulchrum в слизовій оболонці нижньої губи людини.

Поширеність

• приблизно два мільярди людей потерпають через геогельмінтози по всьому світу, серед них абсолютно переважають нематодози^[8];
• ентеробіоз в розвинених країнах помірного клімату уражає від 10 до 90 % населення;
• у світі хворіє на аскаридоз 1,22 мільярда людей, більше 600 тисяч помирає, переважно дітей^[9];
• на трихоцефальоз хворіє близько 795 млн людей, у зоні тропіків і субтропіків інвазію виявляють у 40—50 % дитячого населення, в зоні помірного клімату — до 36 %. У деяких тропічних країнах рівень ураженості місцевого населення досягає 90 %^[10];
• близько 1,4 мільярда людей в 73 країнах потенційно можуть бути заражені на лімфатичні філяріїдози, близько 120 млн хворіють, а 40 млн. людей через ці хвороби є інвалідами^[11];
• на анкілостомідоз та некатороз хворіє 1,05 мільярдів жителів планети. В Індії через це економічні втрати складають 842 млн. доларів США на рік. 40 млн вагітних мають анемію через ці гельмінтози^[12];
• шистосомози потенційно загрожують 700 млн людей у світі в 78 країнах, а 249 млн є зараженими й отримують відповідне лікування^[13];
• стронгілоїдозом уражені близько 100 млн осіб^[14];
• сліпота від онхоцеркозу на сьогодні реєструється у 31-й країні Африки і 5-ти країнах Південної Америки^[15]
• трематодозами уражено близько 50 млн осіб у світі^[16].

В Україні офіційно щорічно реєструється 400—600 тис. захворілих, переважно на ентеробіоз й аскаридоз.

Загальні клінічні прояви гельмінтозів

Шкірні висипання при церкаріозному дерматиті — «свербежі купальщика», ураженні личинками трематод

У клінічному перебігу гельмінтозів виділяють:

• Гостра фаза тривалістю від 1 тижнів до 3 місяців з можливими проявами у вигляді:

  підвищення температури тіла;

  шкірних висипань;

  лімфаденопатії;

  еозинофілії та гіпереозінофілії;

  різноманітних органних ушкоджень.

• Хронічна фаза (патогенний вплив на людський організм визначається видом, локалізацією і способом харчування гельмінта, інтенсивністю інвазії), яка проявляється:

  порушенням харчування хворого;

  анемізацією;

  механічним пошкодженням тканин у зоні паразитування гельмінта;

  алергічними й токсичними реакціями;

  зниженням загальної та місцевої реактивності;

  канцерогенною дією.

Такі виражені клінічні й лабораторні прояви спостерігаються при масивних інвазіях, серйозних супутніх захворюваннях, загальному ослабленні організму. При невеликих рівнях зараження гостра й, навіть, хронічна фази можуть перебігати малосимптомно або, взагалі, приховано.

Методи підтвердження гельмінтозів і їх збудників у організмі людини

Проглотида бичачого ціп'яка при мікроскопії

Сучасні методи діагностики глистяних інвазій на сьогодні включають:

• мікроскопічний:

• копровоскопія з використанням різних методик:

 — нативний мазок фекалій для виявлення яєць гельмінтів;

 — товстий мазок фекалій з целофаном по Като для виявлення яєць гельмінтів;

 — після зішкребу з періанальних складок для виявлення яєць та гострика;

 — методика липкої стрічки Грехема;

 — методика Гіммельфарба при ентеробіозі;

 — методика мікроскопії калу після попереднього збагачення флотацією чи осадженням (методики Телемана, Фюллеборна, Калантарян, Рітчі та ін.);

 — методика очищення калу детергентами (пральні порошки) від супутніх біологічних домішок;

 — методика мікроскопії консервованих мазків фекалій після очищення калу детергентами;

• виявлення живих личинок гельмінтів (закручування по Шульману, методики Бермана, Брумпта, Харада-Морі та ін.) — методика прямої мікроскопії проглотид стрічкових гельмінтів,
• методика мікроскопії на яйця дуоденального вмісту, мокротиння, сечі, крові тощо при позакишкових гельмінтозах;

Личинки трихінел у м'язах людини.

• патоморфологічний — дослідження біоптатів м'язів при трихінельозі, тканин при цистицеркозі тощо;
• цитологічний — дослідження вмісту паразитарних кіст при ехінококозі й альвеококозі;
• серологічний — різного роду серологічні реакції (РНГА, РЗК, РІФ та ін.);
• топічна діагностика — ультразвукове дослідження органів, МРТ, КТ та ін.

Лікування гельмінтозів

Принципи лікування гельмінтозів

Повинні відповідати наступному:

• призначення протигельмінтних препаратів необхідно проводити з урахуванням особливостей паразита;
• при масивній інвазії, особливо у дітей, щоб уникнути токсичних реакцій внаслідок масивної загибелі гельмінтів, слід починати протигельмінтну терапію з половинної дози препарату;
• терапія повинна бути комплексною, спрямованої не тільки на знищення гельмінта, але і на ліквідацію наслідків його життєдіяльності: алергічних розладів, анемії (дифілоботріоз), запалення жовчовивідних шляхів (опісторхоз) та ін.;
• лікування повинно проводиться під суворим контролем паразитологічних методів — для вирішення питання, чи відбулась повна санація хворого від гельмінта;

Препарати для сучасного лікування гельмінтозів

Синтетичні препарати поділяють на:

• засоби, що порушують функцію нервово-м'язової системи у круглих червів (піперазин, левамізол, пірантел);
• засоби, що паралізують нервово-м'язову систему у стрічкових червів й сисунів (празиквантел);
• засоби, що порушують утилізацію глюкози у різних гельмінтів (мебендазол, альбендазол);^[17]

Інші види лікування

Видалення дирофілярії з ока людини.

При деяких гельмінтозах на перший план виступає хірургічне лікування — при дирофіляріозі, деяких цестодозах — ехінококозі, альвеококозі, цистицеркозі тощо.

При певних кишкових гельмінтозах важливим фактором в лікуванні є введення кисню усередину кишечника. Можливе використання рослинних протигельмінтних препаратів (полин цитварний квітки (Flores Cinae), пижмі квітки (Flores Tanaceti), насіння гарбуза (Semen cucurbitae)), хоча їхня ефективність менша, аніж у синтетичних препаратів.

Цікаві факти

• Ліки для вигнання глистів («умертвіння черв'яків»), описання яких містить папірус Еберса, включає серед інших компонентів і «кісточки фініків і рослини дісарт по 1/8 частини, солодкого пива — 25 частин». Пропис закінчується словами: «зварити, змішати, випити — вийде зараз». Арнольд з Віланова — один з авторів Салернського Кодексу здоров'я (Regimen Sanitatis Salernitanum) на початку XIV ст. рекомендує інший засіб: «Не цурайтесь від м'яти за те, що вона не поспішно з живота і шлунка глистів та черв'яків виганяє».
• Ібн-Сіна (980—1037) наводить такі ознаки наявності у хворого паразитичних черв'яків: слинотеча, нудота та метеоризм після їжі, скрип зубами, особливо уві сні. Для лікування «демонів» аскарид, Ібн-Сіна рекомендує пити настій цитварного полину з молоком, а від гостриків приймати оман та чистотіл з цукром, запиваючи водою. Ці рекомендації з точки зору сучасної медицини не викликають заперечень, хоча, безумовно, сучасні препарати є значно більш ефективними і менш токсичними.
• Митрополит Серафим (Чичагов), у своїх «Медицини бесідах» дає рецепт: «Дві столові ложки очищеного гарбузового насіння дрібно потовкти, і залити чотирма ложками спирту. Настоювати три дні. Процідити і приймати теж три дні. Схема прийому: по двадцять крапель настоянки на столову ложку води щогодини».

Профілактика гельмінтозів

Включає комплекс заходів — санітарний благоустрій населених місць, охорона ґрунту і води від забруднення фекаліями, знешкодження нечистот, призначених для добрив, а також систематична боротьба з мухами. Сувора ветеринарна експертиза м'ясних продуктів на наявність трихінел, фін бичачого й свинячого цип'яків тощо.

Ретельне миття рук перед їжею, після відвідування туалету, контакту з землею. Ретельне миття овочів, ягід і фруктів; достатня термічна обробка м'ясних і рибних продуктів. Бажано утримуватися від купання в забруднених прісних водоймах, розташованих неподалік від пасовищ, водопоїв тварин та ін.^[18]
Широка санітарна пропаганда серед населення. При появі підозри про наявність гельмінтів — звернутися до лікаря. Потрібно масове планове обстеження населення з метою виявлення та лікування інвазованих гельмінтами.