Геліограф (метеорологія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Геліограф.

Геліо́граф (від грец. ἥλιος — сонце та γράφω — пишу) у метеорології — прилад для автоматичної реєстрації тривалості сонячного сяйва (тобто часу, коли Сонце перебуває над горизонтом і не закрите хмарами) протягом доби.

Геліограф Кемпбела-Стокса

Найчастіше застосовують геліограф Кемпбела-Стокса — скляну кулю-лінзу, навколо якої на фокусній відстані закріплено паперову стрічку з поділками, що відповідають годинам. Сфокусоване лінзою сонячне проміння пропалює стрічку, а внаслідок добового руху Сонця на небесній сфері, пропалені отвори утворюють смуги, за довжиною яких обчислюють тривалість сонячного сяйва.

Джерела

• Геліограф // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 103. — ISBN 966-613-263-X.