Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Гемпель Омелян Олександрович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Гемпель Омелян Олександрович (також Еміль) (1892, Київ — ?) — підполковник Армії УНР.
.svg){kind=link}
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Походив з обрусілого німецького роду – фон Гемпель, колоністів, які оселилися на південних землях Російської Імперії.
Батько — надвірний радник Гемпель Олександр Васильович — на 04.01.1915 року, начальник відділення Канцелярії Головного начальника постачання армій Південно-Західного фронту.
Народився 5 травня 1891 року у м. Новомиргород Херсонської губ, тепер Кіровоградської області.[1] За даними Ярослава Тинченка, народився 1892 року у Києві.
Закінчив 1913 року Київську художню школу, вступив до Київського комерційного інституту. У 1916 році взятий до російського війська. Закінчив Київську військову школу.[1]
Поручик технічних військ російської армії.
З 9 лютого 1918 р. служив у 2-му Запорізькому курені (з 15 березня 1918 р. — полку) Армії УНР. У квітні 1918 р. — тимчасово комендант Олександрівська. Активний діяч партії соціалістів-самостійників. З березня 1919 р. — командир 1-го Гуцульського полку Морської піхоти Дієвої армії УНР. З 3 травня 1919 р. перебував у розпорядженні коменданта Рівного. Невдовзі потрапив до польського полону. У складі Запорізької Збірної дивізії Дієвої армії УНР брав участь у Першому Зимовому поході. У 1920 р. — командир телеграфної чоти штабу 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР. Подальша доля невідома.
Мав рідних братів : - Гемпель Микола Олександрович (1889 - після 1922) - у червні 1915 року закінчив спеціальний прискорений 4-місячний курс військових наук у Першому Київському Костянтинівському військовому училищі. Учасник Першої світової війни. Останнє звання в РІА - поручик, зі старшинством з 01.06.1916 року. Молодший офіцер 1-ї роти 1-го батальйону 176-го піхотного Переволоченського полку. З 1917 року службі в армії УНР та гетьманської армії.Української Держави. Останнє звання та посада в армії УНР - сотник – старший офіцер 2-ї сотні 2-го Запорізького полку 1-ї окремої Запорізької дивізії Окремого Запорізького корпусу армії УНР – з 29.08.1920 року, у складі військ 1-ї Запорізької дивізії армії УНР.
- Гемпель Володимир Олександрович (1892 – після 1922) - Мав вищу юридичну освіту, закінчив факультет права Київського Імператорського університету імені Святого князя Володимира Великого. У червні 1915 року закінчив спеціальний прискорений 4-місячний курс військових наук у Першому Київському Костянтинівському військовому училищеі. Учасник Першої світової війни. Останнє звання в РІА - підпоручник армійської піхоти, молодший офіцер 83-го Сибірського стрілецького полку, а потім 37-го Сибірського стрілецького полку. З 09.02.1918 року – старшина 2-го Запорізького куреня (батальйону) Окремого Запорізького загону військ Центральної Ради. З 06.12.1919 року — у складі старшин Зведеної сотні Морської піхоти, у складі Зведеного піхотного полку Київської дивізії Діючої армії УНР. Помер підполковник армії УНР Гемпель Омелян Олександрович, в еміграції, в Польській Республіці.[2]
Очевидно до родини Гемпелів відноситься і Гемпель Аліна (н/д — н/д) — лікар Армії УНР. У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшла на західний берег Збруча та була інтернована польською владою. Станом на квітень 1921 р. служила лікарем в 1-й Запорізькій бригаді 1-ї Запорізької стрілецької дивізії та перебувала у таборі інтернованих в м. Вадовиці, Польща.[3]
Remove ads
Вшанування пам'яті
28 травня 2011 року у мікрорайоні Оболонь було відкрито пам'ятник «Старшинам Армії УНР — уродженцям Києва». Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Омеляна Гемпеля.
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads