Генерал-губернатор моря

Генерал-губернатор моря (італ. Provveditore Generale da Mar) — вища посада у венеційському флоті та в венеційських заморських володіннях в мирний час.

Прибуття нового Генерал-губернатора моря на Корфу в XVIII столітті

Опис

Генерал-губернатор моря був верховним головнокомандувачем венеційського флоту в мирний час. Під час війни його замінював Генерал-капітан моря (італ. Capitano Generale da Mar), що мав більш широкі повноваження^[1]. Посаду, зазвичай, обіймали на три роки, але під час війни призначення нового Генерал-капітана моря зазвичай супроводжувався також виборами нового Генерал-губернатора моря^[2]. З першої половини XVI століття генерал-губернатор моря також фігурує як губернатор венеційських Іонічних островів. Згодом це призначення стало регулярним (як італ. Provveditore Generale del Levante) зі своєю штаб-квартирою на іонічному острові Корфу. Генерал-губернатор моря був старшим цивільним і військовим губернатором Іонічних островів у мирний час^[3][4].

Зазвичай він піднімав свій прапор на галері, хоча пізніше йому було дозволено замість нього використовувати вітрильний лінійний корабель^[2]. На знак його верховної влади на юті його судна встановлювалось три ліхтарі^[5].

Під час війни, через участь Генерал-губернатора моря в діях флоту, його іноді заміняв Генерал-губернатор трьох островів (італ. Provveditore Generale delle Tre Isole), що стосувалось островів Корфу, Кефалонії та Закінтосу, пізніше перейменований на Генерал-губернатор чотирьох островів (італ. Provveditore Generale delle Quattro Isole) після приєднання до венеційських володінь острову Лефкада у 1684 році^[3][4].

Посада була скасована після ліквідації Венеційської республіки та початку французького панування на Іонічних островах у червні 1797 року.

Перелік Генерал-губернаторів моря

В період з 1684 по 1797 роки посаду Генерал-губернаторів моря обіймали такі особи^[6]: 

• Giacomo Corner, 1684-1687
• Andrea Navagier, 1687-1690
• Vicenzo Vendramin, 1690-1693
• Antonio Molin, 1693-1696
• Bortolo Contarini, 1696-1701
• Francesco Grimani, 1701-1704
• Francesco Grimani, 1705-1708
• Alvise Mocenigo, 1708-1711
• Agostin Sagredo, 1711-1714
• Daniel Dolfin IV, 1714-1715
• Андреа Пізані, 1715-1718
• Antonio Loredan, 1716-1718
• Zorzi Pasqualigo, 1718-1721
• Andrea Corner, 1721-1724
• Francesco Corner, 1724-1728
• Marcantonio Diedo, 1728-1731
• Nicolò Erizzo, 1731-1734
• Pietro Vendramin, 1734-1737
• Zorzi Grimani, 1737-1740
• Antonio Loredan, 1740-1743
• Daniel Dolfin ΙΧ, 1743-1746
• Antonio Marin Cavalli, 1746-1749
• Giovanni Battista Vitturi, 1749-1752
• Agostin Sagredo, 1752-1755
• Gerolamo Querini, 1755-1758
• Francesco Grimani, 1758-1761
• Alvise Contarini III, 1761-1764
• Antonio Marin Priuli, 1764-1767
• Andrea Donà, 1767-1770
• Pietro Querini, 1770-1773
• Antonio Renier, 1773-1776
• Giacomo Nani, 1776-1779
• Giacomo Gradenigo, 1779-1782
• Alvise Foscari, 1782-1783
• Nicolò Erizzo, 1784-1786
• Francesco Falier, 1787-1791
• Angelo Memmo, 1791-1794
• Carlo Aurelio Widmann, 1794-1797

Галерея

• 
  Джорджо Грімані (1687-1750), Генерал-губернатор моря (1737-1740). Дерево, олія, 28 х 37 см, венеційський художник, XVIII ст.
• 
  Джироламо Керіні, Генерал-губернатор моря (1755-1758). Фортунато Паскетті, Пінакотека Кверіні Стампалія, XVIII ст.
• 
  Антоніо Реньєр, Генерал-губернатор моря (1773-1776), брат дожа Паоло Реньєр. Алессандро Лонгі, XVIII століття.
• 
  Джакомо Граденіго (1721-1796), Генерал-губернатор моря (1779-1782). Венеційська школа, XVIII ст.
• 
  Анджело IV Меммо, Генерал-губернатор моря (1791-1794), Алессандро Лонгі. Олія на дереві, 191 х 140 см, Музей Коррер, Венеція.
• 
  Карло Ауреліо Відманн, останній Генерал-губернатор моря (1794-1797). Гаетано Грезлер, XVIII ст.