Генерал-прокурор

Генерал-прокурор — одна з вищих державних посад в Російській імперії 1722—1917, глава Правлячого сенату, який спостерігав за законністю діяльності урядових установ.

Історія

Посада генерал-прокурора заснована Петром I 12 січня 1722 року. Її попередником, але з меншими повноваженнями, була посада генерал-ревізора, що існувала в 1715—1718 роках. Першим генерал-прокурором був призначений П. І. Ягужинський.

Генерал-прокурор спочатку був главою сенатської канцелярії і завідував сенатським діловодством; одночасно керував прокуратурою, яка складалася з триступеневої системи контролю над Сенатом і всіма адміністративними і судовими установами, — як центральними, так і місцевими. Помічником генерал-прокурора в Сенаті був обер-прокурор. Контроль за діяльністю органів влади здійснювався через підлеглих — прокурорів і фіскалів.

Посилання

• Генерал-прокурор [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.