Генрик Мельцер-Щавіньський

Генрик Мельцер-Щавінський (Henryk Melcer-Szczawiński, 21 вересня 1869, Каліш — 28 квітня 1928, Варшава) — польський композитор, піаніст, диригент і музичний педагог.

Генрик Мельцер-Щавіньський
Народився	21 вересня 1869(1869-09-21)[1][2] або 25 липня 1869(1869-07-25)[3][4][5]  Каліш, Королівство Польське, Російська імперія або Marcelind, Варшава, Російська імперія[3][4][5]
Помер	18 квітня 1928(1928-04-18)[1][6][2] (58 років)  Варшава, Польська Республіка
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Польща
Діяльність	піаніст, диригент, композитор, музичний педагог
Alma mater	Музичний університет Фридерика Шопена
Відомі учні	Адам Тадеуш Венявський і Helena Ottawowad
Знання мов	польська
Заклад	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка і Музичний університет Фридерика Шопена
Жанр	симфонія
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Закінчив Варшавську консерваторію (клас фортепіано Рудольфа Штробля і клас композиції Зиґмунта Носковського) і Варшавський університет як математик, в 1892—1894 рр. удосконалював свою майстерність під керівництвом Теодора Лешетицького у Відні. У 1895 р в Берліні на конкурсі імені Антона Рубінштейна отримав першу премію як композитор. Викладав в консерваторіях Гельсінгфорса (1896), Львова (1896—1899), Лодзі (1899—1903), Відня (1903—1906), Варшави (1918—1927, з 1922 директор) — його учнями в різний час були Селім Пальмґрен , Мечислав Хоршовський, Олександр Тансман. У 1908—1909 рр. очолював Варшавський філармонічний оркестр. У 1921 був одним з організаторів першого з'їзду музикантів незалежної Польщі.

Серед творів — симфонія, опера «Марія» (1904), музика до трагедії Станіслава Виспянського «Протесилай і Лаодамія» (1902), два фортепіанні концерти, фортепіанне тріо, скрипкова соната та ін.