Генріх Маршнер

Генріх Август Маршнер (нім. Heinrich Marschner; 16 серпня 1795, Циттау — 14 грудня 1861, Ганновер) — німецький композитор і диригент, представник раннього романтизму.

Генріх Маршнер
нім. Heinrich August Marschner
Основна інформація
Дата народження	16 серпня 1795(1795-08-16)[1][2][…]
Місце народження	Циттау[1][3]
Дата смерті	14 грудня 1861(1861-12-14)[1][2][…] (66 років)
Місце смерті	Ганновер, Ганноверське королівство[1][3]
Поховання	Neustädter Friedhofd[4]
Громадянство	Священна Римська імперія
Професії	диригент, композитор
Жанри	опера, класична музика і сценічна музика
Нагороди
У шлюбі з	невідомо, Marianne Marschnerd[5] і Therese Marschnerd[5]
Файли у Вікісховищі

Біографія

Композиції навчався у Й. Г. Шіхта в 1811—1816 роках. Відразу після закінчення навчання Маршнер переїхав в Братиславу, де написав свої перші опери. Одну з них — «Генріх IV і д'Обіньє» (нім. Heinrich IV und D'Aubigné), поставив Карл Марія фон Вебер в Дрездені (1820)^[6].

У 1827—1831роках був диригентом в Лейпцигу, де в міському театрі були вперше поставлені його опери «Вампір» (1828) і «Храмовники і єврейка» (Der Templer und die Jüdin, 1829), що принесли Маршнеру популярність як композитору. У 1831—1859 роках диригент в Ганновері, в пізні роки генеральмузікдиректор. У 1833 році в Берлінській державній опері була вперше поставлена опера Маршнер «Ганс Гейлінг». У 1859 році вийшов у відставку і прожив решту життя в Ганновері. Серед його ганноверських учнів, зокрема, Фердінанд Вреде.

Творчість

Маршнер був одним з найпопулярніших композиторів свого часу^[7][8]. В історії німецької романтичної опери Маршнер вважається послідовником Вебера і попередником Вагнера. У своїх операх він часто використовує середньовічних фантастичні сюжети, народні легенди і фольклорні мелодії. Так, в своїй найвідомішій опері «Ганс Гейлінг» композитор поєднує побутові та фантастичні сцени^[9]. Опери Маршнер відрізняються психологічним трактуванням образів. З інших творів композитора популярністю користувалися його пісні і хори для чоловічих голосів.

Роберт Шуман високо оцінив фортеп'янні тріо Маршнера^[10]. Він також написав велику кількість камерної музики, включаючи сім фортеп'янних тріо, а також чоловічі хори без супроводу, які були дуже популярні в дев'ятнадцятому сторіччі. Рівночасно як опери Маршнера здійснили сильний вплив на Вагнера, його камерною музикою, піснями і кантатою Klänge aus Osten (1842) захоплювався Шуман.

Твори

• Опери (повний список):
  • «Сайдар і Зуліма» («Saidar und Zulima», 1818)
  • «Генріх IV і д'Обіньє» («Heinrich IV und D'Aubigné», 1820)
  • «Лукреція» («Lucretia», 1826)
  • «Вампір» («Der Vampyr», 1828)
  • «Храмовник і єврейка» (Der Templer und die Jüdin, 1829)
  • «Наречена сокольничого» («Des Falkners Braut», 1830)
  • «Ганс Гейлінг» («Hans Heiling», 1833)
  • «Замок на Етні» («Das Schloss am Ätna», 1836)
  • «Бебу» («Der Bäbu», 1838)
  • «Король Адольф Нассауський» («Kaiser Adolf von Nassau», 1845)
  • «Аустін» («Austin», 1852)
  • «Гьярне, король співу» («Der Sangeskönig Hiarne», 1863)

• Зингшпілі
• Балет «Горда селянка» (1810)
• 2 увертюри для оркестру
• 7 фортеп'янних тріо
• 2 фортеп'янних квартети