Генріх Шарельман

Генріх Людвіг Фрідріх Шарельман (нім. Heinrich Ludwig Friedrich Scharrelmann; нар. 1 грудня 1871, Бремен — пом. 8 серпня 1940, Лейпциг) — німецький педагог-реформатор, один з представників педагогіки особистості.

Генріх Шарельман
нім. Heinrich Scharrelmann
Народився	1 грудня 1871(1871-12-01)[1][2]  Бремен, Німецький Райх
Помер	8 серпня 1940(1940-08-08)[1] (68 років)  Берлін, Німецький Райх[1]
Країна	Німецький Райх
Діяльність	педагог, публіцист
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини

Діяльність

Критикуючи сучасну йому школу за схоластичність навчання, Шарельман прагнув оновити її втіленням у життя педагогічних приципів Песталоцці, хоч далеко відійшов від його поглядів.

Генріх Шарельман поставив за мету знайти стимули до пізнання, що захоплювали б дітей, незалежно від їх задатків і давали б їм можливість продуктивно оволодівати навчальним матераілом. Таким стимулом він вважав переживання актуального інтересу. Також Шарельман був переконаний, що актуальний інтерес, який оволодіває учнями, дає їм можливість швидко і якісно пройти значний обсяг матеріалу, причому чатково в пошуковій та ігрофій формах. Він не чекав самовільного виникнення факторів стимулювання актуального інтересу, а майстерно створював їх.

Шарельман розглядав школу як трудову спільноту дітей, які під керівництвом учителя прагнуть досягти самостійно поставлених цілей. Проте, він ввжав, що праця в школі, або за його висловом «ручна діяльність» потрібна лише тому, що сприяє «розв'язанню духовних питань». Шарельман вимагав творчої самодіяльності вчителя і учнів, що сприається на особистий досвід, не пригнічений ніякими наказами і розпорядженнями.

Великого значення педагог надавав засобам художнього виховання.

Вибрані праці

• «В лабораторії народного вчителя»
• «Трудова школа»