Генріх фон Маур

Карл Теодор Александер Генріх фон Маур (нім. Karl Theodor Alexander Heinrich von Maur; 19 липня 1863, Ульм — 10 квітня 1947, Штутгарт) — німецький воєначальник, доктор політичних наук, обергруппенфюрер СС і генерал артилерії запасу вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Генріх фон Маур
нім. Karl Theodor Alexander Heinrich von Maur
Генерал-лейтенант запасу фон Маур (1928).
Народився	19 липня 1863(1863-07-19)  Ульм, Вюртемберзьке королівство
Помер	10 квітня 1947(1947-04-10) (83 роки)  Штутгарт, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер, політолог
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СС
Роки активності	з 1882
Військове звання	Генерал артилерії запасу  Обергруппенфюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Столітня медаль Командорський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Лицарський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Китайська медаль Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) Командорський хрест ордена Корони (Вюртемберг) Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг) Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг) Орден «За військові заслуги» 2-го класу (Баварія) Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

1 жовтня 1881 року Маур вступив у польовий артилерійський полк «Принц-регент Луїтпольд Баварський» (2-й Вюртемберзький) №29. 22 березня 1913 року призначений командиром свого рідного полку.

З початком Першої світової війни його полк було мобілізовано і спочатку розгорнуто на Західному фронті. Тут він взяв участь у битвах при Лонгві, переправах через Маас та Варенне. Потім полк був перекинутий на північ Франції і бився в Ліллі та Іпрі. На початку грудня 1914 року полк був відкликаний з фронту, після чого продовжив службу в Польщі, брав участь у боях під Ловичем і Санниками та на Равці-Бзурі.

24 грудня 1914 року Маур залишив командування полком і був призначений командиром 79-ї резервної польової артилерійської бригади 79-ї резервної дивізії. Вперше проявити себе йому вдалося під час зимової битви в Мазурії. Потім були бої під Бобром і позиційні бої під Августовом. У середині літа 1915 року бригада брала участь у штурмі Ковенської фортеці. Потім була битва під Неманом і, до початку жовтня 1915 року, битва під Вільно. Досягши лінії Крево-Сморгонь, бригада повернулася до позиційної війни. 5 червня 1916 року він повернувся на Західний фронт і прийняв командування 26-ю резервною польовою артилерійською бригадою, якою він також командував під час битви на Соммі. З лютого 1917 року Маур недовго служив командувачем артилерії №122, а невдовзі після цього, 12 березня 1917 року, він був призначений командувачем 27-ї дивізії (2-ї Королівської Вюртембергської). У цей час підрозділ використовувався як навчальний підрозділ на курсах підготовки командирів у Валансьєні-Солемі, а потім вступив у бій на фронті Арраса під час Весняної битви. Дивізія змогла утримати виділений їй сектор біля Буллекура проти чисельно переважаючого ворога, оснащеного танками, і відбити всі атаки британських і австралійських військ.

Після майже трьох місяців позиційної війни дивізія взяла участь у Третій битві при Іпрі. Навесні підрозділ брав участь у весняному наступі 2-ї армії і зумів значно просунутися вглиб території, перш ніж повернутися до оборони. Незабаром він брав участь в оборонній битві на Маасі, поки не набуло чинності Комп'єнське перемир'я.

Після закінчення війни Маур повів свою дивізію назад додому, де підрозділ спочатку був демобілізований, а потім розформований. Згодом, 1 жовтня 1919 року, Мауру було доручено керівництво ліквідаційною конторою 13-го (Королівський Вюртемберзький) армійського корпусу. Цю посаду він обіймав до 3 листопада 1919 року, коли був звільнений у відставку.

У зимовому семестрі 1919/20 навчального року Маур розпочав навчання у Вищому технічному училищі Штутгарта, яке продовжив у 1921/22 навчальному році у Тюбінгенському університеті. У лютому 1922 року він отримав докторський ступінь від Теодора фон Пісторіуса за дисертацію «Купівельна спроможність грошей у сучасних транзакціях».

З 1924 по 1938 рік обіймав посаду президента Вюртемберзького військового союзу.

13 вересня 1936 року вступив до СС (посвідчення № 276 907), 1 травня 1937 року — до НСДАП (квиток № 5 890 310). У 1944 році приписаний до штабу оберабшніту СС «Південний Захід».

Звання

• Фанен-юнкер (1 жовтня 1881)
• Фенріх (9 травня 1882)
• Другий лейтенант (5 лютого 1883)
• Перший лейтенант (24 лютого 1892)
• Гауптман (16 червня 1896)
• Майор (18 червня 1903)
• Оберстлейтенант (20 квітня 1910)
• Оберст (22 березня 1913)
• Генерал-майор (27 січня 1916)
• Генерал-лейтенант запасу (3 листопада 1919)
• Манн СС (13 вересня 1936)
• Штандартенфюрер СС (13 вересня 1936)
• Оберфюрер СС (20 квітня 1937)
• Бригадефюрер СС (20 квітня 1939)
• Генерал артилерії запасу у відставці (27 серпня 1939)
• Групенфюрер СС (9 листопада 1942)
• Обергрупенфюрер СС (19 липня 1944)

Нагороди

• Столітня медаль
• Орден Червоного орла
  • 4-го класу (13 вересня 1899)
  • 2-го класу з мечами (13 вересня 1906)
• Орден Фрідріха (Вюртемберг)
  • лицарський хрест 2-го класу (25 вересня 1901)
  • лицарський хрест 1-го класу з мечами
  • командорський хрест 2-го класу з мечами (16 листопада 1917)
• Китайська медаль в сталі (25 липня 1902)
• Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (6 грудня 1906)
• Орден Вюртемберзької корони
  • лицарський хрест (25 лютого 1910)
  • командорський хрест (3 травня 1912)
  • командорський хрест з мечами (15 серпня 1916)
• Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (27 січня 1912)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (9 вересня 1914)
  • 1-го класу (22 жовтня 1914)
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (1 листопада 1914)
• Орден «За заслуги» (Баварія)
  • 4-го класу з мечами (14 грудня 1914)
  • 2-го класу з мечами (26 січня 1917)
• Pour le Mérite (20 травня 1917)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Кільце «Мертва голова» (1 грудня 1937)
• Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1937)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу (1939)
  • 1-го класу (1 вересня 1944)

Література

• Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7
• Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band II: M–L. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 23–25.
• Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 2: H–O. Biblio Verlag, Bissendorf 2003, ISBN 3-7648-2516-2.
• Preußisches Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 148.
• Otto von Moser: Die Württemberger im Weltkriege. 2. erweiterte Auflage, Chr. Belser AG, Stuttgart 1928, S. 117.
• Württembergisches Militär-Verordnungsblatt. Nr. 43 vom 18. August 1916, S. 462.
• Württembergisches Militär-Verordnungsblatt. Nr. 49 vom 17. Oktober 1916, S. 647.
• Württembergisches Militär-Verordnungsblatt. Nr. 15 vom 22. März 1917, S. 104.
• Württembergisches Militär-Verordnungsblatt. Nr. 51 vom 23. November 1917, S. 393.

Посилання

• Біографічні дані.