Географія населення

Географія населення — наука, що вивчає закономірності і просторові особливості формування і розвитку сучасного населення і населених пунктів в різних соціальних, економічних, історичних і природних умовах^[1].

Основні напрямки

У географії населення виділяють два напрямки:

• дослідження населення окремих країн і їх частин;
• дослідження мереж і територіальних систем населених пунктів з аналізом регіональних відмінностей в типах і формах розселення; первинною одиницею спостереження тут є окремий населений пункт.

Обидва напрямки тісно пов'язані між собою.

Географія населення вивчає:

• регіональні відмінності в відтворенні (природному русі) населення, в його демографічній структурі;
• соціальний склад населення;
• етнічний склад населення;
• трудові ресурси та їх використання;
• інтенсивність, склад та напрямки міграцій;
• густоту населення і типи заселення території;
• регіональні відмінності в способі життя;
• зв'язки розселення населення з розташуванням виробничих сил.

У зв'язку з цим сформувались розділи географії населення:

• географія трудових ресурсів;
• географія міграцій;
• географія поселень та інші.

Як особливий науковий напрямок сформувалась географія культури.

Географія населення тісно пов'язана з демографією (геодемографією), етнографією (на стиці з якою вникла етнічна географія), соціологією, економікою, містобудуванням, районним плануванням і іншими науковими дисциплінами, що вивчають населення, його розселення, міські і сільські поселення.

Дослідження по географії населення мають значення для практики територіального планування, покращення територіальної організації населення та інше.

З історії географії населення

Населення розглядається географією з часу її виникнення, але географічні дослідження, спеціально присвячені населенню, з'являються тільки в XIX ст., а в якості особливої дисципліни, або розділу географічної науки, географія населення формується, мабуть, тільки в першій половині XX ст. Велику роль зіграли праці представників антропогеографии (Ф. Ратцель) і французької географії людини (П. Відаль де ла Блаш, Ж. Брюн, А. Деманжон).

Див. також

• Населення Землі