Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Геологія Італії

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Геологія Італії
Remove ads

Геологія Італії є надзвичайно складною та багатогранною через її положення на перетині кількох тектонічних блоків, орогенних зон і глибоких морських басейнів. Саме ця складність зумовлює переважно гірський рельєф, багатство гірничих та геодинамічних процесів, активність вулканів і землетрусів.

Thumb
Геологічна карта Італії

Геологічна будова країни

Узагальнити
Перспектива

За геологічною будовою і рельєфом Італію можна поділити на чотири головних регіони: Альпи і басейн По на півночі, Апеннінський півострів з Сицилією і Сардинія.

Структури Альпійської складчастої геосинклінальної області представлені Альпами, Апеннінами і Калабрійсько-Сицилійською системою. Північні Альпи належать до Альпійсько-Карпатської гілки Альпійської області. Південні Альпи — самостійний елемент; на сх. переходять в систему Динарид. Південні і Північні Альпи розділені Періадріатичною (Інсубрійською) зоною розломів, вздовж якої розміщені масиви кайнозойських ґранодіоритів і тоналітів. Північні Альпи характеризуються покривною структурою яка сформувалася до початку олігоцену і частково була ускладнена під час піздньокайнозойського горотворення. Складаються з доальпійської основи і альпійських комплексів. Альпійська основа складена метаморфічними породами, мігматитами і гранітами докембрію та палеозою, а також осадовими породами карбону і пермі. Альпійські комплекси (чохол) представлені в основному осадовими породами мезозою-кайнозою. Південні Альпи також складаються з доальпійської основи і альпійських комплексів. Тектонічна структура порівняно проста.

Апенніни складаються з внутрішніх (інтерніди) і зовнішніх (екстерніди) зон. Внутрішня зона складена в основному мезозойсько-третинними породами. Калабрійсько-Сицилійська система має форму опуклої дуги. Вона складається з тектонічних покривал і лусок, насунених одна на одну.

Високі гори в Західних Альпах складені стійкими кристалічними породами, наприклад гранітами, що залягають в ядрах хребтів. Багато вершин там мають форму крутих загострених пірамід. Це характерна особливість гір, складених дуже міцними породами, що зазнали льодовикової обробки. Східніше за Лаго-Маджоре міцні породи перекриті вапняками, які руйнуються швидше, ніж кристалічні породи, тому гори там не так високі, а долини не так глибокі, як на заході. У Доломітових Альпах в області Трентіно-Альто-Адідже, де вапняки заміщені міцнішими породами — доломітом, характерні зубчаті гребені гір, створені під впливом ерозії.

Remove ads

Див. також

Література

  • Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-506-8
  • Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  • Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с.

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads