Георгіос Склавос

Гео́ргіос Скла́вос (грец. Γεώργιος Σκλάβος; 20 серпня 1888, Бреїла, Румунія — 19 березня 1976, Афіни) — грецький композитор.

Георгіос Склавос
грец. Γεώργιος Σκλάβος
Основна інформація
Дата народження	20 серпня 1886(1886-08-20)[1]
Місце народження	Бреїла, Румунія
Дата смерті	19 березня 1976(1976-03-19) (89 років)
Місце смерті	Афіни
Громадянство	Греція
Професії	музикознавець, професор, критик, композитор, теоретик музики, музичний педагог
Освіта	Афінська консерваторія (1913)
Вчителі	Armand Marsickd
Відомі учні	Takis Kalogeropoulosd і Giorgos Sisilianosd
Заклад	Афінська консерваторія, Piraeus Conservatoryd, Арсакейоd і Національна опера Греції

Вчився в Афінській консерваторії у Армана Марсіка, бельгійського композитора, який на той час працював у Греції. Закінчив консерваторію в 1913 і від того часу викладав у ній історію музики, гармонію і контрапункт. Пізніше, з 1924 року був професором Пірейської консерваторії аж до 1968.

Перекладаючи з німецької курс історії музики, спричинився до створення грецької (кафаревуса) музичної термінології.

Працював переважно у галузі музичного театру: був автором кількох опер і музики до драматичних спектаклів; паралельно з основною роботою був генеральним директором Національної опери (Етнікі лірікі скіні) в Афінах, а також регулярно публікував рецензії на спектаклі в періодиці.

Належав до грецької національної музичної школи, використовував фольклорні та візантійські музичні теми, які гармонізував та оркестрував у романтичному стилі. Музикознавці відзначали яскравість його оркестрування та щільність музичної фактури.

Твори

• Опери
  • Ніоба (1919).
  • Лестеніца (1923, виставлена в Афінах 14 березня 1947).
  • Кассіані (1929—1936, виставлена 30 жовтня 1959).
  • Лілія на узбережжі (1937—1941).
  • Амфітріон (1955—1960).
  • Святоюрський ярмарок (1961—1962).

• Оркестрові твори
  • Орел (1922).
  • Аркадійська сюїта (1922).
  • Критська фантазія (1922).
  • Героїчна поема (1926).
  • Дві ідилії (1928).
  • Весілля на острові (1937).

Писав також пісні, хори, гармонізував візантійські церковні співи.