Георг (князь Шаумбург-Ліппе)

Георг (нім. Georg), повне ім'я Стефан Альбрехт Георг Шаумбург-Ліппський (нім. Stephan Albrecht Georg zu Schaumburg-Lippe), (нар. 10 жовтня 1846 — пом. 29 квітня 1911) — князь Шаумбург-Ліппе у 1893—1911 роках. Син попереднього князя Шаумбург-Ліппе Адольфа Георга та принцеси Ерміни Вальдек-Пірмонтської. Офіцер прусської армії. Учасник Франко-прусської війни.

Георг
нім. Georg zu Schaumburg-Lippe
Ім'я при народженні	нім. Stephan Albrecht Georg zu Schaumburg-Lippe
Народився	10 жовтня 1846(1846-10-10)[1][2]  Бюккебург, Нижня Саксонія, Німеччина[1]
Помер	29 квітня 1911(1911-04-29)[1][2] (64 роки)  Бюккебург, Нижня Саксонія, Німеччина[1]
Поховання	Mausoleum Bückeburgd
Країна	Шаумбург-Ліппське князівство
Діяльність	суверен, військовослужбовець
Знання мов	німецька
Рід	House of Lipped
Батько	Адольф I Георг Шаумбург-Ліппський
Мати	Ерміна Вальдек-Пірмонтська
Брати, сестри	Адольф Шаумбург-Ліппський, Іда Шаумбург-Ліппе і Ерміна Шаумбург-Ліппська
У шлюбі з	Марія Анна Саксен-Альтенбурзька
Діти	Адольф II (князь Шаумбург-Ліппе), Вольрад Шаумбург-Ліппе, Фрідріх Крістіан Шаумбург-Ліппський, Moritz Prinz zu Schaumburg-Lipped[2], Peter Prinz zu Schaumburg-Lipped[2], Стефан Шаумбург-Ліппський[2], Генріх цу Шаумбург-Ліппе[2], Margaretha Prinzessin zu Schaumburg-Lipped[2] і Elisabeth Prinzessin zu Schaumburg-Lipped[2]
Нагороди	Орден дому Ліппе Орден за мистецтво і науку (Ліппе) Орден Чорного орла Великий Хрест ордена Червоного орла Орден Слона
Медіафайли у Вікісховищі

На його честь була названа копальня Георга у Штадтгагені.

Біографія

Народився 10 жовтня 1846 року у Бюккебурзі. Був другою дитиною та старшим сином в родині спадкоємного принца Шаумбург-Ліппе Адольфа Георга та його дружини Ерміни Вальдек-Пірмонтської. Мав старшу сестру Ерміну. Правлячим князем Шаумбург-Ліппе в той час був їхній дід Георг Вільгельм.

Сімейство згодом поповнилося сімома молодшими дітьми, з яких вижили Герман, Іда, Отто Генріх та Адольф. У 1860 році батько успадкував престол князівства.

Георг, після першої військової підготовки, почав навчання у Геттінгенському університеті. Згодом продовжив службу в армії. Після військової угоди між Пруссією та Шаумбург-Ліппе, 7-й Вестфальський єгерський батальон прусської армії був переведений із Клеве до Бюккебургу,^[3] і Георг став у ньому капітаном. Брав участь у франко-прусській війні. Пізніше служив в 11-му гусарському полку у Дюссельдорфі, а у 1876—1879 роках — в гусарському полку лейб-гвардії у Потсдамі.

У віці 35 років узяв шлюб із 18-річною принцесою Саксен-Альтенбурзькою Марією Анною, небогою правлячого герцога Ернста. Церемонія відбулася 16 квітня 1882 року в Альтенбурзі. Після весілля подружжя проживало у замку міста Штатгагена.^[4] У них народилося дев'ятеро дітей.

У травні 1893 року Георг став правлячим князем Шаумбург-Ліппе. У листопаді сімейство із двором перебралося до Бюккебургу. В період 1893—1896 років був розширений Бюккебурзький замок, який слугував головною резиденцією. Тоді ж був збудований Бюккебурзький палац, який зайняла вдовіюча матір князя.

У 1907 році кайзер Вільгельм повернув Георгу замок Шаумбург поблизу Рінтельна, захоплений у 1866 році.^[5]

Князь помер наступного року після своєї матері. Похований у мавзолеї Бюккебургу.^[6]

Нагороди

• Орден дому Ліппе, великий магістр
• Орден за мистецтво і науку (Ліппе), великий магістр
• Орден Чорного орла (Прусське королівство)
• Орден Червоного орла, великий хрест (Прусське королівство)
• Орден Слона (Данія) (5 травня 1896)

Родина

Світлина із заручин Георга та Марії Анни, 1882

Дружина — Марія Анна Саксен-Альтенбурзька

Діти:

• Адольф (1883—1936) — останній князь Шаумбург-Ліппе, був одружений з Елен Елізабет Бішофф-Кортхаус, загинув в авіактастрофі, дітей не мав;
• Моріц Георг (1884—1920) — принц Шаумбург-Ліппе, одружений не був, дітей не мав;
• Петер (6 січня—17 травня 1886) — прожив 4 місяці;
• Вольрад (1887—1962) — голова дому Шаумбург-Ліппе, був одружений із принцесою Батільдою цу Шаумбург-Ліппе, мав чотирьох дітей;
• Стефан (1891—1965) — був одружений з Інгеборгою Ольденбурзькою, мав двох дітей;
• Генріх (1894—1952) — був одружений з графинею Марією-Ерікою Гарденберзькою, мали єдину доньку;
• Маргарита (1896—1897) — прожила 1 рік;
• Фрідріх Крістіан (1906—1983) — нацистський високопосадовець, письменник, був одружений з графинею Александрою цу Кастелл-Рюденхаузенською, згодом — із Марією Луїзою Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзькою, потім — із Оленою Бартолф, мав трьох дітей від першого шлюбу;
• Єлизавета (1908—1933) — була одружена із бароном Йоганном Франкенсдорфом, мала двох дітей.

Генеалогія