Герасимчук Дмитро Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герасимчук.

Герасимчу́к Дмитро́ Костянти́нович (12 вересня 1942, с. Козиряни, Чернівецька область — 4 липня 2001, м. Львів) — український письменник. Член Національної спілки письменників України (1968).

Дмитро Герасимчук
Дмитро Костянтинович Герасимчук
Народився	12 вересня 1942(1942-09-12) Козиряни, Кельменецький район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Помер	4 липня 2001(2001-07-04) (58 років) Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	УРСР →  Україна
Діяльність	письменник
Alma mater	Чернівецький університет, Львівський університет
Членство	Національна спілка письменників України
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Дмитро Герасимчук народився 12 вересня 1942 року в селі Козирянах, нині Лівинецької громади Дністровського району Чернівецької области України.

Закінчив Чернівецький (1960) та Львівський (1967) університети. У 1959—1962 роках працював у періодичних виданнях Чернівеччини.

Від 1967 — у Львові на посадах: власкор газети «Літературна Україна», відповідальний секретар Львівської організації НСПУ.

Помер 4 липня 2001 року у Львові, похований на полі 80 Личаківського цвинтаря.

Доробок

Автор:

• збірки новел «Снять квітами зорі» (1967);
• повістей «Дана» (1967), «Тепле літо» (1973), «Вітер з поля» (1976), «Червоний виноград» (1985);
• збірок повістей та оповідань «Чому біжить останній» (1981; російський переклад, Москва, 1985), «Літак зі Львова» (1984);
• романів «Ріка» (1987), «Чотири корчми» («Жовтень», 1989, № 9–10; 2002, як окреме видання);
• п'єс «Бригантина» (за однойменною повістю О. Гончара) та «Моя єдина любов».

Деякі твори перекладено білоруською, болгарською, вірменською, грузинською, литовською, молдавською, російською та угорською мовами.

Посилання

• Аудіокниги автора Герасимчук Дмитро Костянтинович. audiobook-mp3.com.