Герб Дрогобича

Герб Дрого́бича — офіційний геральдичний символ міста Дрогобич Львівської області, затверджений рішенням IX сесії міської ради від 22 вересня 1992 року, повторно — рішенням XXII сесії міської ради III скликання за №585 від 25 травня 2001 року.

Герб Дрогобича
Офіційний герб Дрогобича
Герб Дрогобича у форматі УГТ
Деталі
Носій	Дрогобич
Затверджений	25 травня 2001
Корона	срібна міська
Щит	іспанський

Опис

У синьому полі щита дев'ять срібних соляних топок в три ряди — в горішньому чотири, в середньому три, в нижньому — дві.

Офіційний герб складено на так званому англійському щиті. Версія, що використовує іспанський щит, який є основою української геральдичної традиції, є неофіційною.

Історія

Згідно з народними переказами, першим символічним знаком міста Дрогобича княжих часів був віз, наповнений сіллю. Сам віз у цей час був одночасно і мірою ваги, адже це полегшувало працю митникам. Жодних документальних підтверджень існування такого герба немає.

Перший герб

Сучасна реконструкція герба польського періоду

Першою писемною згадкою про герб Дрогобича вважають напис польською мовою у костелі апостола Варфоломія та Діви Марії: "Казимир ІІІ Великий король польський по злученню Русі з Польщею в році 1339 надає місту Дрогобичу права, дає за герб міста топи соляні. Визначив на костел парафіяльний для осілих в Дрогобичі католиків латинських церкву Руської Панни Марії".

В першій половині XIV століття Дрогобич отримав право на свій герб.

Герб польського періоду характеризується спочатку сімома, а пізніше дев'ятьма топками солі. Зазначається, що у XVI столітті на гербі міста їх було сім (1:3:3), а згодом - дев'ять.

Згідно однієї версії кількість топок символізує вісім передмість і одне середмістя, з яких на той час складався Дрогобич. згідно іншої - дев'ять топок солі символізують дев'ять жуп (солеварень).^[1]

Перші геральдичні пам'ятники із зображенням герба Дрогобича датовані XVI століттям (документи 1525 і 1574 років опубліковані В. Віттігом), який описував стародавні печатки як герби із зображенням 9 цеглинок. Однак низка дослідників вважають, що на гербі зображалися 9 соляних топок.

На печатках 18 століття іноді зображалися лише 7 топок солі, або навіть 6 "пірамідок". Сучасна реконструкція цього герба – у синьому щиті дев'ять (4:3:2) срібних соляних топок.

"Топка" - специфічна назва конусоподібних шматків солі, які отримували шляхом випарювання збагаченого сіллю водного розчину (рапи).^[2]

Австрійський герб

Австрійський герб

26 червня 1788 року австрійський імператор Йосиф ІІ надає Дрогобичу дещо змінений герб. На голубому тлі зображено дев'ять золотистих діжок солі в три ряди: в горішньому чотири, в середньому - три і в нижньому - дві.

Замість топок у гербі розмістили дев'ять діжок, оскільки на той час дрогобицька жупа (солеварня) випускала продукцію в діжках.

Радянський герб

Радянський герб

Затверджений 15 вересня1967 року рішенням №515 виконавчого комітету міської ради. Автори — Віталій Іванович Бабич, Анатолій Варфоломійович Левенець.

У зеленому полі на срібній розкритій книзі половина шестірні і полум'я в чаші. Під книгою дев'ять (4:3:2) топок солі.

"Дрогобич — великий центр машинобудування, нафтопереробки, хімічної і легкої промисловості, освіти і культури. Ці сучасні особливості міста відбиті в розгорнутій книзі, на тлі якої зображені частина шестерні і полум'я в чаші. 9 топок солі — символ старого герба. Зелений колір — символ лісів."

Використання герба

• 
  Арка з гербом Дрогобича костелу святого Варфоломія
• 
  Зображення герба Дрогобича на стіні костелу святого Варфоломія
• 
  Герб Дрогобича на Дрогобицькій ратуші
• 
  Герб Дрогобича з внутрішнього боку арки костелу святого Варфоломія

Див. також

• Прапор Дрогобича
• Дрогобич