Герман Шульте-Гойтгаус

Герман Шульте-Гойтгаус (нім. Hermann Schulte-Heuthaus; 15 січня 1898, маєток Кляйн Вайссензе, Східна Пруссія — 28 грудня 1979, Берлін) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Герман Шульте-Гойтгаус
нім. Hermann Schulte-Heuthaus
Народився	15 січня 1898(1898-01-15)  Східна Пруссія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	28 грудня 1979(1979-12-28) (81 рік)  Берлін
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Нарукавна стрічка «Африка» Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Біографія

Представник роду поміщиків.14 жовтня 1914 року вступив 3-й Східно-Прусський гренадерський полк «Король Фрідріх Великий» № 4. Учасник Першої світової війни. 20 січня 1915 року призначений командиром взводу. З середини липня 1915 року — офіцер постачання при штабі полку. В кінці листопада 1917 року призначений батальйонним, а в середині січня 1918 року — полковим ад'ютантом. З початку лютого 1919 року — ад'ютант ліквідаційного бюро свого полку і 3-ї піхотної бригади. 30 квітня 1920 року звільнений у відставку.

15 вересня 1934 року знову вступив в армію. 1 жовтня 1937 року призначений командиром роти в 4-й школі унтер-офіцерів (Потсдам). 26 серпня 1939 року переведений в піхотне училище в Потсдамі. 10 лютого 1940 призначений командиром 1-го батальйону 1-го піхотного полку. Разом зі своєю частиною, що входила до складу 1-ї піхотної дивізії навесні 1940 року брав участь в Французькій кампанії, був поранений. У вересні 1940 року зі своїм батальйоном переведений в Східну Пруссію. 25 листопада 1940 року був переведений в резерв. 1 травня 1941 призначений командиром 25-го розвідувального (мотоциклетного) батальйону 25-ї мотопіхотної дивізії. Учасник Німецько-радянської війни. В кінці лютого 1942 року здав командування батальйоном і, після короткочасного перебування в резерві, в березні 1942 року направлений в штаб армії «Африка». У тому ж році взяв участь в наступі на Ель-Аламейн. З 17 по 22 вересня 1942 року виконував обов'язки командира 90-ї африканської дивізії. На початку липня 1943 року призначений командиром фузілерного полку дивізії «Велика Німеччина»; був знову поранений, втратив праву руку. Після одужання з кінця березня до середини жовтня 1944 року командував запасною бригадою своєї дивізії. З 20 жовтня 1944 року — командир дивізії «Бранденбург». 10 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В 1947 році звільнений.

Сім'я

21 жовтня 1925 року одружився з Шарлоттою Гергардт. В пари народились численні діти.

Звання

• Фанен-юнкер-унтерофіцер (14 жовтня 1914)
• Фенріх (20 січня 1915)
• Лейтенант без патенту (10 березня 1915; 10 вересня отримав патент)
• Оберлейтенант запасу (30 квітня 1920)
• Гауптман (15 вересня 1934)
• Майор (1 січня 1939)
• Оберстлейтенант (1 серпня 1940)
• Оберст (1 квітня 1942)
• Генерал-майор (1 березня 1945)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (25 травня 1916)
  • 1-го класу (29 серпня 1916)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (28 травня 1940)
  • 1-го класу (13 червня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (13 червня 1940)
  • в сріблі (літо 1943)
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» в сріблі (5 грудня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста (23 січня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Королівство Італія)
• Нарукавна стрічка «Африка»

Література

• Hinrich-Boy Christiansen: Mit Hurra gegen die Wand: Erinnerungen eines «Brandenburgers». (eingeschränkte Vorschau bei Google Book Search).
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.

• KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.

Посилання

• Біографія. [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]

Примітки