Герц Наталія Семенівна

Наталія Семенівна Герц (нар. 16 жовтня 1931, Кошельово) — українська майстриня художнього ткацтва; член Спілки художників України з 1968 року. Дружина художника Юрія Герца.

Герц Наталія Семенівна
Народилася	16 жовтня 1931(1931-10-16) (94 роки)  Кошельово, Хустський район, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	ткаля
Alma mater	Закарпатська академія мистецтв
Вчителі	Манайло Федір Федорович і Свида Василь Іванович
Відомі учні	Микуляк Мирон Васильович
Членство	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
У шлюбі з	Герц Юрій Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герц.

Біографія

Народилася 16 жовтня 1931 року в селі Кошельовому (тепер Хустський район Закарпатської області, Україна). З 1948 року навчалась у Москві у дитячій, а з 1949 року у середній художній школі на скульптурному відділенні. За два роки через сімейні обставини повернулася додому, де за сприяння закарпатського фольклориста Петра Лінтура вступила на другий курс в Ужгородське училище прикладного мистецтва^[1], де її викладачами були Федір Манайло, Василь Свида.

Після здобуття освіти в 1954 році протягом 1954—1955 років викладала в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. 1955 року взяла шлюб з художником Юрієм Герцем^[1].

Впродовж 1955—1957 років працювала інструктором на Хустському промкомбінаті; у 1960–1970 роках — оформлювачем Хустського будинку культури. Була членом КПРС. У Хусті мешкала в будинку на вулиці Горького № 10.

З 1970 по 1986 рік працювала в Ужгороді на Закарпатському художньо-виробничому комбінаті. У кінці 1990-х році через алергію залишила мистецтво^[1]. Живе в Ужгороді в будинку на вулиці Грушевського № 6, квартира 63^[2].

Творчість

Працювала в галузі декоративного мистецтва (інтарсія, карбування, килимарство). Серед робіт:

• панно «Володимир Ленін» (1957);
• килим «Дзвінка і Довбуш» (1968)

рельєфи

• «Пряля» (1966);
• «Земля, вода і сонце» (1966);
• «Гуцульський танок» (1967);

гобелени

• «Нарциси» (1980);
• «За землю, за волю» (1981);
• «Пісня праці» (1982);
• , «Сад дружби» (1984);
• «Мій край» (1984);
• «Мир» (1985);
• «Сім'я хлібороба» (1985);
• «Річанські колгоспниці» (1986);
• «Мрії» (1987);
• «Просвітителі» (1988);
• «Природа» (1990);
• «Свято» (1991).

Брала участь у обласних виставках з 1952 року, всеукраїнськиї і всесоюзних з 1957 року, зарубіжних з 1968 року.

Окремі роботи зберігаються у Закарпатському художньому музеї.