Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Гетеромісові

родина ссавців З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Гетеромісові
Remove ads

Мішотчасті щури, мішотчасті стрибуни, гетеромісові (Heteromyidae) — родина ссавців ряду Мишоподібні (Muriformes).

Коротка інформація ?Гетеромісові Час існування: Ранній міоцен — наш час, Біологічна класифікація ...
Remove ads

Опис

Узагальнити
Перспектива

До родини гетеромісових належать дрібні гризуни з довжиною тіла 6-20 см і довжиною хвоста 4,5-21,5 см. За зовнішнім виглядом нагадують гризунів з родин стрибакові (Microdipodops, Dipodotnys) або мишеві (Liomys, Heteromys).

У деяких представників родини задні кінцівки розвинені значно сильніше, ніж передні, які зменшені (рід Dipodomys). Хвіст у всіх представників родини довгий і у більшості густо покритий шерстю. У всіх представників добре розвинені щічні мішки, які можуть скороченням особливих ​​м'язів вивертатися назовні і таким чином звільнятися від вмісту і втягуватися знову всередину. Внутрішня поверхня мішків покрита волоссям. Волосяний покрив від м'якого, шовковистого, до жорсткого і щетинкоподібного. Забарвлення змінюється від сірувато-чорного до майже білого. Часто колір волосяного покриву подібний з забарвленням субстрату місцевості.

Череп у гетеромісів характеризується дуже тонкими кістками. Виличні дуги тонкі і слабо розставлені в сторони. Потилична кістка зменшена. Нижня щелепа невелика і слабка. Кісткові слухові барабани великі, злегка роздуті у родів Liomys і Heteromys і дуже сильно роздуті у Dipodomys і Microdipodops. Носові кістки заходять далі вперед, ніж різці. Зубна формула: I 1/1 C 0/0 P 1/1 M 3/3 = 20 зубів.

Різці тонкі, стислі з боків. Тільки у роду Dipodomys щічні зуби ростуть протягом усього життя. Коронки щічних зубів високі, чотирьох-горбкуваті. У родів Perognathus, Microdipodops і Dipodomys різці мають на передній поверхні поздовжні борозенки, а у Heteromys і Liomys їх немає.

Remove ads

Поширення

Поширення охоплює південно-західну частину Канади, західну частину США, Мексику, Центральну Америку і Південну Америку до Еквадору, Колумбії і Венесуели.

Спосіб життя

Населяють гетеромісові різні біотопи: прерії, сухі рівнини, пустелі, сухі та зріджені ліси (Perognathus, Microdipodops і Dipodomys), а також чагарникові або густо зарослі високою травою рівнини або вологі тропічні ліси (Liomys і Heteromys). Зазвичай тримаються поодинці. Під кущами, деревами або каменями, а іноді в піску викопують собі норки. Нора часто має кілька вихідних отворів і гніздову камеру, а також камеру для запасів їжі. Більшість видів після повернення в нору закриває вихід земляною пробкою.

Активні уночі. У вологу або холодну погоду звірки не виходять назовні. Деякі види можуть впадати в сплячку. При русі представники родів Perognathus, Liomys і Heteromys використовують всі чотири кінцівки, а представники родів Dipodomys і Microdipodops пересуваються тільки на двох задніх кінцівках, використовуючи хвіст як балансу.

Живлення

Харчуються переважно насінням і іншими частинами рослин. Поїдають також і дрібних тварин (наприклад, комах). Багато видів родини запасають їжу, перетягуючи її в щічних мішках. Питної води не потребують, отримуючи необхідну вологу разом з їжею або в результаті фізіологічних процесів за рахунок так званої оксидазної води[1][2].

Розмноження

Характерний поліестральний тип розмноження. Самиці народжують від 1 до 8 дитинчат (звичайно від 3 до 5). Вагітність триває приблизно 24-33 дні. Протягом року буває один (на півночі) або кілька приплодів.

Класифікація

Філогенія

За Hafner et al. (2007)[3]

Heteromyidae
Dipodomyinae
 

Dipodomys

 
 

Microdipodops

 
 
 
 

Heteromys

 
Perognathinae
 

Perognathus

 
 

Chaetodipus

 
 
 
 

Примітки

Посилання

Ресурси Інтернету

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads