Гетеросоціальність

Гетеросоціальність (від грец. ἑταῖρος — «партнер», і лат. socialis — «товариський») — у соціології термін на позначення переваги соціальних відносин між особами протилежної статі, у яких відсутній романтичний чи сексуальний характер. До таких відносин належать дружба, наставництво, спілкування тощо.^[1]

Протиставляється гомосоціальності, де перевага навпаки віддається лише відносинам між особами своєї статі, й бісоціальності, де перевага мішана.

У віковій психології терміном «гетеросоціальність» позначають фінальну стадію соціального розвитку, в якій людина підтримує (або прагне до цього) зв'язки з представниками не своєї статі.^[2]

Вплив на фемінізм

Відкриття ХХ століття суспільної сфери для жінок — робота, політика, культура, освіта — як підживлювало, так і живило феміністичний рух; але зростання гетеросоціальності, яке супроводжувало це, вважалося двостороннім багатьма феміністками.^[3] З одного боку, це підірвало старі феміністичні гомосоціальні зв'язки та системи підтримки.^[4] З іншого, це розкололо новий феміністський рух, оскільки заклики до сепаратистського фемінізму кидали виклик гетеросоціальності, не кажучи вже про гетеросексуальність.^[5]

Постфемінізм має загальновизнану гетеросоціальність разом з новою стратегією гендерного мейнстрімізму, але не без застережень щодо експлуататорських аспектів (для приклад) розгульна культура в рамках нового публічного гендерного режиму ХХІ століття.^[6]

Див. також

• Соціальність