Гладкий Гордій Павлович

Гладкий Гордій Павлович (бл. 1849, Костянтиноградський повіт — 1894, Полтава) — український хоровий диригент, учитель музики^[1], композитор. Автор музики до вірша Тараса Шевченка «Заповіт»^[1].

Гладкий Гордій Павлович
Основна інформація
Дата народження	1849(1849)
Місце народження	Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Дата смерті	1894(1894)
Місце смерті	Полтава, Російська імперія
Роки активності	1870 — 1894
Професія	композитор, хоровий диригент, педагог

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гладкий.

Біографія

Пам'ятна дошка у Полтаві.

Гордій Павлович Гладкий народився 1849 року в родині землевласників. Жили вони на власному хуторі Костянтиноградського повіту^[2]. Сім'я була бідною, тому хлопцю дали можливість працювати в місті, продавцем у чайній крамниці на розі вулиць Котляревського і Небесної Сотні, № 20/8 у 60-х роках. Крамниця належала московським купцям братам К. і С. Поповим^[3].

Гордій Гладкий закінчив повітове училище, багато читав, грав на гітарі. Музичні здібності проявилися досить рано, мав гарний голос. Здобув музичну освіту на місцевих синодальних регентських курсах^[3]. Останні організовував композитор і капельмейстер Петро Щуровський. Щосуботи у кімнаті Гладкого збиралась молодь. Це були місцеві семінаристи, з яких утворювався хор, яким диригував Гордій Гладкий^[4]. Цей імпровізований колектив був першим виконавцем творів композитора. Тут були і хорові обробки українських народних пісень, і власні твори Гладкого на слова Т. Г. Шевченка — «Зоре моя вечірняя», «Ой по горі ромен цвіте», «Утоптала стежечку» та інші. У 1870-х роках^[5] написав музику до вірша Т. Шевченка «Заповіт». З 1870-го і до смерті працював диригентом хору й учителем хорового співу у Полтавській духовній семінарії. Серед його учнів — В. Курдиновський. Помер 1894-го року в Полтаві.

Ушанування пам'яті

1971 року йому було встановлено гранітну^[6] меморіальну дошку на фасаді будинку на розі Лєніна і Котляревського. Тут раніше було старе приміщення Полтавської духовної семінарії (а з 1903 року музичне училище)^[4]. Його ім'ям також названо вулицю у Полтаві.