Гливенко Валерій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гливенко.

Вале́рій Іва́нович Гливе́нко (21 грудня 1896 (2 січня 1897), Київ — 15 лютого 1940, Москва) — український радянський математик. Основні праці присвячені основам математики, теорії функцій дійсної змінної, теорії ймовірностей та математичній статистиці. Викладав у Московському індустріальному педагогічному інституті,^[6] доки не помер у віці 43 років^[7][8].

Гливенко Валерій Іванович
рос. Валерий Иванович Гливенко
Ім'я при народженні	рос. Валерий Иванович Гливенко
Народився	2 січня 1897(1897-01-02)[1]  Київ, Російська імперія
Помер	15 лютого 1940(1940-02-15)[2] (43 роки)  Москва, СРСР[3]
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	математик, викладач університету
Галузь	математичний аналіз[4], теорія ймовірностей[4], математична статистика, математика[4] і статистика[4]
Alma mater	МДУ (1928)[1]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Лузін Микола Миколайович
Знання мов	російська[2][4] і французька[4]
Заклад	МДУ[1]
Magnum opus	теорема Гливенка-Кантелліd, Glivenko's theoremd і Q30749309?
Діти	Q136402490?[5]
Роботи у Вікіджерелах

Вшанування пам'яті

Названі на його честь

• Теорема Гливенка^[en]
• Теорема Гливенка-Кантеллі^[en]
• Теорема Гливенка-Стоуна^[en]
• Клас Гливенка — Кантеллі^[en]
• Трансляція подвійного заперечення за Гливенком^[en]