Гливенко Володимир Леонтійович

Володи́мир Лео́нтійович Гливе́нко народився 21 січня (3 лютого) 1903(19030203) в Єкатеринодарі, український графік, заслужений діяч мистецтв УРСР (1967).

Гливенко Володимир Леонтійович
Народження	21 січня (3 лютого) 1903(1903-02-03) Катеринодар
Смерть	15 жовтня 1990(1990-10-15) (87 років)
	Київ
Країна	Російська імперія →  УРСР →  Україна
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Вчитель	Толкачов Зіновій Шендерович
Діяльність	художник-гравер
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гливенко.

Життєпис

В 1929—1934 роках навчався у Київському художньому інституті у І. Плещинського.

Йому належать твори в царині сатиричної газетної, журнальної і книжкової графіки.

В 19З0-40-х роках працював у газетах «Комуніст», «Пролетарська правда», з 1941 — в журналі «Перець».

Знаходився в окупованому Києві. Працював сторожем на Київській кіностудії, ночами на спеціально підібраних старих дошках малював ікони, покривав лаком та саджав у гарячу піч, щоб лак злегка потріскався — для придання кондиції, властивої старовинним іконам. Після «підсмажування» здавав на реалізацію в антикварний магазин на Хрещатику. Одного разу німці свого експерта на ці ікони до магазину привозили, він підтвердив, що це старожитності.

Ілюстрації до книжок:

• «Преподобні вуха» О. Ковіньки — 1960,
• «Отак воно було» С. Олійника — 1963,
• «Приварок» Л. Грохи — 1964,
• «Коза на шлакбаумі» І. Немировича — 1966.
• 1992 — збірник народних казок «Ріпка».

Його дружина, Алла Мінчин [Архівовано 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — балерина, заслужена артистка УРСР. Помер 15 жовтня 1990.

В журналі «Перець» № 2 за 1976 р. розміщено дружній шарж А. Арутюнянца, присвячений В.Гливенку.

Джерела

• Лексика [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Нотатки до біографічних роздумів Павла Глазового [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Балет всього життя (рос.) [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Володимир Гливенко. Карикатури. Бібліотека «Перця» № 157. Київ, Радянська Україна, 1971.
• Юрій Прокопенко. Кришталева мрія. Бібліотека «Перця» № 163. Київ, Радянська Україна, 1972.
• Євгенія Божик. Пташине молоко. Бібліотека «Перця» № 171. Київ, Радянська Україна, 1973.
• Андрій Крижанівський. Телефонна пригода. Бібліотека «Перця» № 246. Київ, Радянська Україна, 1980.