Глинська волость (Роменський повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Глинська волость.

Глинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Роменського повіту Полтавської губернії з волосним правлінням у заштатному місті Глинськ.

Глинська волость
Центр	Глинськ
Площа	17 953 (1885)
Населення	9840 осіб (1885)
Густота	50.2 осіб / км²
Наступники	Глинський район

Станом на 1885 рік складалася з 20 поселень, 23 сільських громад. Населення — 13375 осіб (6598 чоловічої статі та 6777 — жіночої), 2070 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	9512	7048
Приватної власності	8347	5502
Іншої власності	94	75
Загалом	17953	12625

Основні поселення волості:

• Артюхівка — колишнє державне та власницьке село при річці Локні, 1760 осіб, 255 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, 2 кузні, 24 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
• Волошнівка — колишнє державне та власницьке село при річках Голинці та Морі, 2300 осіб, 1385 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 2 кузні, 42 вітряних млини, 6 маслобійних заводів, базари щонеділі, 2 ярмарки на рік.
• Локня — колишнє державне село при річці Локні, 821 особа, 119 дворів, постоялий будинок, лавка, паровий і 6 вітряних млинів, маслобійний і винокурний заводи, щорічний ярмарок.
• Хоминці — колишнє державне та власницьке село при річці Локні, 2957 осіб, 457 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, лавка, 4 кузні, 44 вітряних млини, 3 маслобійних заводи.
• Чеберяки (Погорілець) — колишнє державне та власницьке село при річках Сула та Локні, 576 осіб, 78 дворів, 4 кузні, 5 вітряних млини, маслобійний завод.
• Ярмолинці — колишнє державне та власницьке село при річці Олава, 1489 осіб, 235 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, кузня, 14 вітряних млинів, щорічний ярмарок.

Старшинами волості були:

• 1900 року відставний унтерофіцер із козаків — Трофим Никонович Пуцій^[2];
• 1904—1907 роках — козак Омелян Діомидович Онищенко^[3],^[4],^[5];
• 1913 року — М. Є. Денешко^[6];
• 1915—1916 роках — Петро Антонович Сулим^[7],^[8].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)