Глухий ясенний фрикативний

Глухі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

• Символ МФА для сибілянта — s, а відповідний символ X-SAMPA — s. Символ [s] звичайно не вживається для зубних і заясенних сибілянтів без діакритиків ([s̪] і [s̠] відповідно).
• Для позначення несибілянта вживаються символи з діакритиками, наприклад θ̠ або ɹ̝̊.

Глухі фрикативи

	Зубний	Ясенний
сибілянт	s̪	s / s͇
несибілянт	θ	θ̠ /θ͇ /ɹ̝̊

Назва

• Глухі альвеолярні фрикативні
• Глухі ясенні фрикативні

Глухий ясенний сибілянтний фрикативний

Глухий ясенний фрикативний
s
Номер МФА	132
Кодування
HTML (десяткове)	s
Юнікод (hex)	U+0073
X-SAMPA	s
Кіршенбаум	s
Брайль[en]
Звучання
noicon джерело · допомога

Один з найпоширеніших приголосних.

Властивості

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
• ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот);
• центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках);
• механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Зубно-ясенний

Глухий зубний сибілянтний фрикативний
s̪
s̟

Глухий ясенний втягнутий фрикативний
s̠
ṣ
Кодування
HTML (десяткове)	s​̺
Юнікод (hex)	U+0073 U+033A
Звучання
noicon джерело · допомога

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
баскська[1]	gauza	[ɡäus̪ä]	річ
білоруська[2]	стагоддзе	[s̪t̪äˈɣodd̪͡z̪ʲ:e]	століття	Див. білоруська фонетика
болгарська[3]	всеки	[ˈvs̪ɛki]	всі
іспанська[4]	estar	[e̞s̪ˈt̪är]	бути	Див. іспанська фонетика
китайська[5][6]	三/sān	[s̪a̋n]	три	Див. китайська фонетика
македонська[7]	скока	[ˈs̪kɔkä]	стрибок	Див. македонська фонетика
польська[8]	sum	[s̪um]	сом	Див. польська фонетика
румунська[9]	surd	[s̪ur̪d̪]	глухий	Див. румунська фонетика
російська[10]	волосы	[ˈvo̞ɫ̪əs̪ɨ̞]	'hair'	. Див. російська фонетика
сербська[11][12]	сам	[s̪ȃ̠m]	сам	Див. сербська фонетика
турецька[13][14]	su	[s̪u]	вода	Див. турецька фонетика
угорська[15]	sziget	[ˈs̪iɡɛt̪]	'island'	Див. угорська фонетика
українська[16]	село	[s̪ɛˈɫ̪ɔ]	—	Див. українська фонетика
французька[13][17][18]	façade	[fäs̪äd̪]	перед	Див. французька фонетика
чеська[19]	svět	[s̪vjɛt̪]	світ	Див. чеська фонетика
шведська[20][21][22]	'säte	[ˈs̪ɛːt̪e]	сидіння	Див. шведська фонетика

Ясенний

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
англійська	sand	[sænd]	пісок	Див. англійська фонетика
арабська[23]	جَلَسَ	[ˈdʒælæsɐ]	сідати	Див. арабська фонетика
в'єтнамська[24]	xa	[saː˧]	далекий	Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська	ספר	[ˈsefeʁ]	книга	Див. гебрейська фонетика
гінді	साल	[saːl]	рік	Див. фонетика гінді
голландська[25][26]	'staan	[s̻t̻aːn̻]	стояти	Див. голландська фонетика
грузинська[27]	სამი	[ˈsɑmi]	три
естонська	sõna	['sɤnɑ]	слово
корейська	소 / so	[so]	бик	Див. корейська фонетика
перська	sib	[sib]	яблуко	Див. перська фонетика
португальська[28]	caço	[ˈkasu]	полюю	Див. португальська фонетика
японська[29]	fukusūkē	[ɸɯkɯsɯːkeː]	множинний	Див. японська фонетика

Глухий ясенний несибілянтний фрикативний

Глухий ясенний несибілянтний фрикативний
θ̠
θ͇
ɹ̝̊
Номер МФА	130 414
Кодування
HTML (десяткове)	θ​̱
Юнікод (hex)	U+03B8 U+0331
Звучання
noicon джерело · допомога

Властивості

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
• ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот);
• центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках);
• механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.