Гнатишак Микола Леонтійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гнатишак.

Мико́ла Лео́нтійович Гна́тишак (5 грудня 1902, Перемишль, Австро-Угорщина — 8 листопада 1940, Лібштадт) — український теоретик та історик літератури, літературний критик, журналіст.

Микола Гнатишак
Микола Гнатишак Микола Гнатишак
Народився	5 грудня 1902(1902-12-05) Перемишль, Австро-Угорщина
Помер	8 листопада 1940(1940-11-08) (37 років) Лібштадт, Третій Рейх
Країна	ЗУНР→Польська республіка
Національність	українець
Діяльність	літературний критик, літературознавець, журналіст, літературознавець
Alma mater	Карлів університет
Галузь	літературознавство, філософія
Науковий ступінь	доктор філософії і літературознавства
Відомий завдяки:	Історія української літератури
Роботи у Вікіджерелах

Життєпис

Народився 5 грудня 1902 року в місті Перемишлі в родині викладача гімназії. Походження роду мав із Самбора. Середні школи закінчив у Бродах та Станіславі. Учасник визвольних-змагань. Мобілізований в армію УГА, де перейшов річку Збруч після «трикутника смерті». Працював в радянській Україні. У 1921 році повертається до Галичини. Батько залишився в УСРР та репресований, зумів втекти та померти у 1933 році. Вищу освіту здобував у Празі. Закінчує Карлів університет, де в 1927 році здобуває науковий ступінь доктора філософії і літературознавства. Мешкає у Берліні, й працює на посаді асистента Українського наукового інституту. Публікується в славістичному щорічнику.

З 1930 року стає членом Українського історично-філологічного товариства.

У 1931 році переїжджає до Львова. Працює як у науковій так і у літературно-критичний частині. Викладає у Львівській греко-католицькій духовній семінарії, працює в католицькому журналі «Дзвони», тижневика «Мета», часописів «Рідна мова» та «Наша культура», де пише статі та рецензії. Як і у Варшаві під редакцією Івана Огієнка.

Після захоплення Львова радянськими військами виїжджає з родиною у Чехословаччину в Прагу. Отримує запрошення на посаду лектора Віденського університету. Захворів на онкологію. Працю свого життя «Історія української літератури» дописав лише в першій книжці під диктування матері. Опублікована у 1941 році в Празі.

Помер 8 листопада 1940 року в лікарні міста Лібштадт недалеко від Дрездена, де й похований.

Науковий доробок

Автор праць «Нова українська лірика в Галичині» (1934), «Українська романтична баляда» (1936), «Історія української літератури» (І, 1941).

Окремі роботи:

• Гнатишак М. Історія української літератури. — Прага: Видавництво Юрія Тищенка, 1941. — Кн. 1. — 132 с.
• Гнатишак М. Література і суспільне життя // Дзвони. — 1937. — № 11-12. — С. 77-82.
• Гнатишак М. Нова українська лірика в Галичині на тлі західньоєвропейської поезії // Дзвони. — 1934. — Ч. 6-7. — С. 307—321.

Література

• Гнатишак Микола // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 389. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Ільницький М. Ідейно-етичний естетизм (Микола Гнатишак) // Критики і критерії: Літературнокритична думка в Західній Україні 20-30-х рр. XX ст. — Львів: ВНТЛ, 1998. — С. 107-128.
• Луців Л. М. Гнатишак «Нова українська лірика в Галичині на тлі західноєвропейської модерної поезії». Рецензія // Література і життя. Літературні оцінки. — Джерзі Ситі — Нью-Йорк: Свобода, б. р. — С. 375—378.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просаловою. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 478 с. — ISBN 978-966-317-145-6.