Гнатківська Дарія Омелянівна

Дарія Омелянівна Гнатківська (псевдо «Ода»; 22 жовтня 1912, с. Смодна, тепер Косівського району Івано-Франківської області — 24 лютого 1989, м. Йонкерс, США) — діячка УВО, ОУН. Зв'язкова Крайової Екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях, членкиня жіночої бойово-розвідувальної групи ОУН під керівництвом Марії Кос (із Катериною Зарицькою, Вірою Свєнціцькою та Оленою Недзвєцькою).

Дарія Омелянівна Гнатківська
Загальна інформація
Народження	22 жовтня 1912(1912-10-22) с.Смодна, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, тепер це село Косівського району Івано-Франківської області
Смерть	24 лютого 1989(1989-02-24) (76 років) м. Йонкерс,  США
Поховання	Цвинтар святого Андрія (Саут-Баунд-Брук)
Псевдо	«Ода»
Військова служба

Життєпис

Народилася 22 жовтня 1912 року в с. Смодна біля Косова на Гуцульщині.

Закінчила гімназію «Рідної школи» у Львові, навчалась у Львівській консерваторії. Учасниця Пласту, а в 1930 році вступила в ОУН. Зв'язкова Крайової Екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях, членкиня жіночої бойово-розвідувальної групи ОУН під керівництвом Марії Кос протягом 1933–1934, разом із Катериною Зарицькою, Вірою Свєнціцькою та Оленою Недзвєцькою.

Заарештована польською поліцією 9 жовтня 1934 за підозрою у причетності до організації вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Дарії Гнатківській та її чоловікові Миколі Лебедю було доручено вивчити звички генерала Перацького, скласти точний план його переміщення в районі його праці й проживання та розташування вулиць, провулків, дворів, під'їздів будинків того району. Вони досконало виконали своє завдання, що потім надзвичайно згодилося Григорієві Мацейку, полегшило йому виконання завдання та дозволило йому залишитися живим^[1].

Засуджена на Варшавському процесі до 15 років ув'язнення. Вийшла на волю у вересні 1939.

У січні 1944 була заарештована гестапо та перевезена до концтабору Равенсбрюк.

Після війни проживала в Німеччині, а згодом емігрувала з чоловіком до США.

Авторув спогадів «Бачу як сьогодні», «Катруся Зарицька».

Похована на цвинтарі містечка Саут-Баунд-Брук.

Родина

Двоюрідна тітка Михайла Миколайовича, Богдана Миколайовича та Миколи Миколайовича Горинів (дружина їхнього двоюрідного дядька Миколи Кириловича Лебедя — двоюрідного брата їхньої матері Стефанії Данилівни Горинь (до шлюбу Грек)).

Див. також

• Жінки в ОУН та УПА