Голинь

Го́линь — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Калуської міської громади. Населення села становить 4 800 осіб.

село Голинь
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Рада	Голинська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA26060170050078863
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1391
Перша згадка	1391
Населення	4800
Площа	19,37 км²
Густота населення	263,76 осіб/км²
Поштовий індекс	77343
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°0′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д.
Водойми	Сівка, Млинівка, Середня
Найближча залізнична станція	Голинь (зупинний пункт)
Місцева влада
Адреса ради	77343, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Голинь вул. 600-річчя Голиня, 18
Вебсторінка	http://www.golyn.if.ua
Карта
Голинь
Голинь
Мапа
Голинь у Вікісховищі

Географії

Село розміщене на берегах річок Сівка, Чечва, Середня і Млинівка. Село розташоване на шосейній дорозі й залізниці Івано-Франківськ—Львів, за 8 км. від Калуша. На північному заході межує з с. Кадобна, на північному сході – з с.Кропивник та Сівка Калуська, на півдні – з с. Тужилів, на півночі – з селищем Брошнів, на західній межі – з с. Пійло.

Село складається з семи частин – Котятичі, Заріка, Підгора, Полянка, Посіч, Циганський кут та Гора.

Герб

Щит двічі перетятий лазуровим, золотим і зеленим. У другій частині блакитні літери "1391". Поверх всього срібний лелека з чорними очима і кінчиками крил, з червленими дзьобом і лапами, що несе в дзьобі немовля в блакитному мішку, і супроводжується в лівому нижньому кутку срібним м'ячем з чорними плямами.^[1]

Археологія

На території села археологами виявлено 3 поселення: голіградської культури, ранньослов'янської черняхівської культури (зокрема розкопано гончарну піч) і періоду Київської Русі.^[2]

Історія

Перша письмова згадка про це село датується 14 липня (22 липня за новим стилем) 1391 року.^[3] Трактування назви є неоднозначним. Одні науковці та жителі Голиня стверджують, що така назва з'явилася після того, як село було спустошене («оголене») монголо-татарами, інші схиляються до думки, що колись тут жив поміщик Голинський і саме на його честь і назвали село.

Нинішня південно-східна частина села Котятичі (до 1 квітня 1929 р. — присілок села Тужилів^[4]) згадувалася в документах галицького суду ще в 1440 році^[5]..

У 1515 році в селі оброблялося 3/4 лану (17,5 га). У 1578 році в селі було 4 землевласники: Іван Голинський мав 1/4 лану, Альберт Козик-Мединський — 2 лани, Мартин Козик — 1 лан, Ігнатович Голинський — 3/4 лану^[6]. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року^[7].

Церква Покрови Пресвятої Богородиці згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1719, 80 парохіян-господарів). У 1786 р. в селі було 219 хат і 819 мешканців^[8]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у голиньській церкві 5 дзвонів діаметром 76, 55, 45, 38, 31, 28, вагою 205, 77, 45, 27, 15, 11 кг, виготовлених у 1886 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.^[9]

Символічна могила героям

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Голинь та постерунку (відділку) поліції.

Село відоме своїми просвітянськими, кооперативними та спортивними традиціями і служило прикладом для всього повіту^[10].

У 1939 році в селі проживало 3170 мешканців, з них 2610 українців-грекокатоликів, 300 поляків (напливові робітники копальні), 130 українців-римокатоликів і 130 євреїв^[11]

Високу національну свідомість жителі села підтвердили участю в підпіллі ОУН та в рядах УПА^[12]. В січні 1946 р. для боротьби з УПА окупанти розмістили гарнізон НКВД в Голині з 36 осіб (на допомогу їм готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах), який здійснив чимало злочинів^[13].

Околиці Голиня багаті запасами калійних солей. У листопаді 1931 року на теренах села ввели в дію копальню, а з 1961 тут почав працювати рудник «Голинь», а через чотири роки стала до ладу потужна шахта, наприкінці СРСР почали будувати нову шахту, але кошти розікрали і шахту не добудували.

У 1948 р. утворений колгосп «30-річчя Жовтня», в 1949 р. його голова Гранда А. І. був убитий. Далі колгосп був перейменований на «Росія». Колгосп був зернового й тваринницького напрямку, мав 2216 га угідь. Крім зернових, практикувалися городні та технічні культури, зокрема льон. У тваринництві перевага надавалася вирощуванню молодняка великої рогатої худоби. Значне місце в економіці колгоспу посідало розведення птиці.

Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.

У 2001 році на кошти уродженця села з Канади Миколи Жекала в Голині постав пам'ятник І. Я. Франку.

Монумент Івану Франку

Жителі села власними силами ремонтують дороги.^[14]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4716 осіб, з яких 2282 чоловіки та 2434 жінки.^[15]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5085 осіб.^[16]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[17]

Мова	Кількість	Відсоток
українська	5102	99.86%
російська	4	0.08%
інші/не вказали	3	0.06%
Усього	5109	100%

Соціальна сфера

• Адміністративно-культурний комплекс із пам'ятним знаком «Слава героям Небесної сотні»^[18]
• Народний дім^[19]
• Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1886 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 758^[20]
• Церква Покрови Пресвятої Богородиці 2018 р.
• Чоловічий монастир ПЦУ «Благовіщення Пресвятої Богородиці»^[21]
• Школа І-ІІІ ступенів^[22] на 880 місць^[23]
• Дитяча школа мистецтв^[24]
• ДНЗ я/с «Малятко»^[25]
• Лікарська амбулаторія
• Відділення поштового зв'язку
• Стоматкабінет
• Авторизований Bosch Авто Сервіс «Автосвіт»
• Шиномонтаж
• Швейний цех
• Меблевий цех
• Сільський стадіон «Колос»
• Чотири придорожні ресторани: Перевесло, Родослав, Рандеву і Гора.

• 
  Свято-Благовіщенський монастир^[26]
• 
  Адміністративно-культурний комплекс
• 
  Церква Покрови Пресвятої Богородиці
• 
  Школа
• 
  Дитячий садок
• 
  Амбулаторія
• 
  Стадіон

Вулиці

У селі є вулиці^[27]:

• Бережницького
• Богачевського
• Богдана Хмельницького
• Василя Стуса
• Вороного
• Героїв України
• Грильовського
• Грінченка
• Залізнична
• Заньковецької
• Зарічна^[28]
• Зелена
• Івана Мазепи
• Івана Франка
• Івасюка
• Коновальця
• Лесі Українки
• Марка Вовчка
• Матківської
• Михайла Грушевського
• Михайла Коцюбинського
• Молодіжна
• Назарія Яремчука
• Незалежності
• Пам'яті
• Панаса Мирного
• Петлюри
• Просвіти
• Роксолани
• Романа Шухевича
• Сагайдачного
• Середня
• Сівецька
• Січових Стрільців
• Сосюри
• Стебельських
• Степана Бандери
• Тараса Шевченка
• Учительська
• Церковна
• Чорновола
• Чумака
• Ярослава Мудрого
• 600-річчя Голиня

Пам'ятники

• 
  Знак Незалежності України і 600-річчя Голиня
• 
  Стела знаку 600-річчя
• 
  Монумент замученим комуністами просвітянам^[29]
• 
  Радянський пам'ятник
• 
  Справа — список полеглих солдатів
• 
  Зліва — список стрибків

Відомі люди

Народилися

• Гонський Володимир Васильович — український громадсько-політичний діяч, науковець, публіцист, бард, ведучий найбільших патріотичних протестних акцій, зокрема Мовного майдану, Євромайдану, заслужений діяч мистецтв України.
• Жекало Іван Степанович (1971—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Івахнюк Василь Степанович (* 1966) — радянський та український футболіст.
• Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило (в миру Ковальчук Михайло Степанович)
• Стебельський Степан (псевдо: «Хрін») (1914 — †9 листопада 1949, Чехія) — сотник УПА, командир сотні «Ударник-5», начальник тактичного відтинку ТВ-24 «Маківка» групи УПА-Захід. Один із засновників інженерних підрозділів УПА. Керівник операції з ліквідації заступника міністра оборони Польщі, генерала Кароля Сверчевського. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.
• Тетяна Ляхович (1977), спортсменка, легкоатлетка, учасниця Олімпійських ігор в Сіднеї (2000).
• Сондей Іван Степанович (1994) — український футболіст. Денис Мельник — найбагатший у селі Голинь, а також голова територіальної громади села Голинь.

Працювали

• Отець Богачевський Теодор — український священик (УГКЦ), літератор, громадський діяч. Парох села у 1921 р.^[30]

Загинули

• Іван Рудий «Орлич» — організаційний референт ОУН Калуської округи, Лицар Срібного Хреста Заслуги УПА.^[31][32]