Головохордові

Головохордові (Cephalochordata) — підтип хордових^[1][2]. Разом із покривниками розглядаються як нижчі хордові^[3]. Назва вказує на те, що хорда доходить до переднього кінця тіла^[4].

? Головохордові
Ланцетник (Branchiostoma lanceolatum)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Головохордові (Cephalochordata) Owen, 1846 Клас: Ланцетникоподібні (Leptocardii) Ряд: Ланцетникоподібні (Branchiostomatiformes)
Родини / роди[1]
Родина Epigonichthyidae Рід Epigonichthys Родина Ланцетникові (Branchiostomidae) Рід Ланцетник (Branchiostoma)
Посилання
Вікісховище: Cephalochordata Віківиди: Cephalochordata EOL: 1585 ITIS: 914170 NCBI: 7735 Fossilworks: 273394

Нечисленна (2-3 роди, близько 30 видів^[1][2]) група морських тварин, що провадять малорухомий спосіб життя. Розміри тіла — до 8 см, за формою нагадують риб^[1]. Типовим і найбільш вивченим представником є ланцетник.

Широко розповсюджені в морях Атлантичного і Тихого океанів^[5]. У Чорному морі, в тому числі біля берегів Криму, трапляється вид Branchiostoma lanceolatum^[6].

Опис

Передній кінець тіла ланцетника (E — хорда)

Головний відділ не відособлений. Черепа нема (звідси назва «безчерепні», що фігурує в деяких системах), як і кісток чи хрящів загалом^[5][1]. Все тіло сегментоване, включаючи і деякі внутрішні органи (видільну систему і статеві залози), а також мускулатуру. Органи чуття примітивні (є чутливі клітини в шкірі і вічка Гессе уздовж нервової трубки). Хорда і нервова трубка зберігаються протягом усього життя (хребців нема). Серця немає (є пульсуюча черевна судина)^[5].

Ознаки прогресивної організації:

• Справжня хорда, яка зберігається у них протягом життя.
• Трубчаста нервова система.
• Замкнена кровоносна система.

Великого практичного значення ланцетники не мають: їх використовує в їжу населення Південно-Східної Азії. Вони є зручним об'єктом для наукових досліджень і становлять великий інтерес як представники примітивних хордових^[7].

Подібність головохордових до інших тварин

Подібність до безхребетних

• Схожість ранніх етапів ембріонального розвитку: зигота, бластула, гаструла.
• Розвиток первинної, а потім вторинної порожнини тіла в процесі онтогенезу.
• Відсутність головного мозку, серця, справжніх органів чуття, парних кінцівок.
• Примітивна будова органів виділення.
• Сегментарна будова м'язів.

Подібність до хребетних

Головохордові поділяють із хребетними (принаймні на початкових стадіях розвитку) такі ознаки (деякі наявні і в покривників)^[1]:

• хорда,
• нервова трубка,
• глотка з численними парними зябровими щілинами,
• постанальний хвіст,
• воротна система печінки,
• ендостиль (гомологічний щитоподібній залозі).

Класифікація

У 5-му виданні «Риб світу» Дж. Нельсона (2016) підтип головохордових не поділений на класи й містить один ряд Amphioxiformes із двома родинами — Branchiostomidae (з одним родом Branchiostoma, близько 23 видів) та Epigonichthyidae (з одним родом Epigonichthys syn. Asymmetron, близько 7 видів)^[1]. У базі даних WoRMS станом на 2019 рік підтип містить один клас Leptocardii, що не поділений на ряди й містить одну родину Branchiostomatidae з трьома родами: Asymmetron (2 види), Branchiostoma (23 види) та Epigonichthys (5 видів)^[2].

У деяких системах фігурує підтип головохордових (Cephalochordata) з єдиним класом безчерепних (Acrania)^[8][5], у деяких — підтип безчерепних (Acrania) з єдиним класом головохордових (Cephalochordata)^[7][3] або ланцетників (Amphioxi)^[6].

До головохордових може належати пікайя з середньокембрійських відкладів Канади та Cathaymyrus^[en] із нижньокембрійських відкладів Китаю^[1].