Голубов Олексій Андрійович

Олексі́й Андрі́йович Голубов (нар. 6 червня 1985, с. Руські Тишки, Харківський район, Харківська обл.) — український астроном і астрофізик, викладач і вікіпедист. Доктор фізико-математичних наук (2021).

Голубов Олексій Андрійович
Народився	6 червня 1985(1985-06-06) (40 років) Руські Тишки, Харківська область (за документами)
Громадянство	Україна
Діяльність	дослідник
Alma mater	Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Вчителі	Круглий Юрій Миколайович
Заклад	Університет Колорадо у Боулдері[1], Університет Колорадо у Боулдері[2], Університет Колорадо у Боулдері[3], Університет Колорадо у Боулдері[4], ХНУ ім. В. Н. Каразіна[5] і ХНУ ім. В. Н. Каразіна[6]
Членство	МАС
Сайт	Персональна веб-сторінка

Біографічні відомості

Народився 6 червня 1985 р. в Запоріжжі, в документах записано, що в Руських Тишках Харківської області — за місцем прописки батьків. Перші роки жив у Мелітополі, згодом родина переїхала до Харкова. Закінчив Харківський фізико-математичний ліцей № 27, брав участь у багатьох олімпіадах з фізики і математики^[7].

Протягом 2002—2008 р. навчався в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. По закінченню здобув ступінь магістра теоретичної фізики.

З квітня 2008 року по червень 2009 року працював інженером-дослідником у Харківському інституті фізики та технології. Виконував теоретичний опис дифузії в твердих тілах і їх випромінювання набухання.

Протягом 2009—2013 рр. вчився у Гейдельберзькому університеті. З грудня 2012 року по січень 2013 року працював над дисертаційною роботою у Гейдельберзькому університеті. Виконував теоретичне моделювання зоряної динаміки в диску Чумацького Шляху і статистичний аналіз даних спостережень для обґрунтування теоретичних моделей. Захистивши дисертацію на тему: «Моделювання диску Чумацького Шляху», здобув ступінь доктора (PhD) філософії та астрономії з відзнакою.

З березня 2013 р. працює науковим співробітником у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.

Протягом червня 2013 — серпня 2014 рр. працював науковим співробітником в університеті Колорадо Боулдер в Лабораторії механіки небесних і космічних польотів. З квітня по травень 2017 р. стажувався у Інституті астрономічних обчислень Гейдельберзького університету. Також проходив наукове стажування в Колорадському університеті з березня по серпень 2016 р. і з травня 2017 р. по лютий 2018 р., проводячи в другий період дослідження, пов'язані з впливом тиску сонячного світла на обертання астероїдів у центрі астродинамічних досліджень на аерокосмічному факультеті університету. У 2019 р. опублікував 11 статей.

З жовтня 2014 р. обіймав посаду доцента в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Тут він займається теоретичним і чисельним моделюванням обертання астероїдів, вивчає YORP ефект.

З вересня 2018 р. навчався в докторантурі кафедри фізики ядра та високих енергій імені О. І. Ахієзера фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

З грудня 2018 р. працює на посаді наукового співробітника в Робочій групі з питань радіонауки космічної місії OSIRIS-REx.

З травня 2019 р. працює на посаді старшого наукового співробітника Інституту астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Наукові інтереси

У вересні 2021 р. захистив в Головній астрономічній обсерваторії НАН України докторську дисертацію «Динамічна еволюція астероїдів під дією негравітаційних сил» за спеціальністю 01.03.03 — геліофізика і фізика Сонячної системи. Науковим консультантом була Ірина Миколаївна Бельська.

Сфери його наукової роботи — астрофізика, будова Галактики, рух малих тіл Сонячної системи, математика, теоретична фізика, космологія. Провадить теоретичні дослідже­н­ня динаміки астероїдів, особливо не­гравітаційних ефектів Ярковського—О'Кіфа—Радзієвського—Пед­дека (ЯОРП) і Ярковського; разом із Ю. Круглим перед­бачив тангенціальний ЯОРП-ефект; ви­вчає зоряну динаміку в Галактиці.

Крім астрономічних досліджень читає студентам у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна курси з Аналітичної геометрії і Теорії ймовірності та математичної статистики.

Основні публікації

• Tangential component of the YORP effect // The Astrophysical J. Letters. 2012. Vol. 752 (у співавт.);
• The asymmetric drift, the local standard of rest, and implications from RAVE data // Astronomy & Astrophysics. 2013. Vol. 557 (у співавт.);
• Physical models for the normal YORP and diurnal Yarkovsky effects // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 2016. Vol. 458 (у співавт.);
• Analytic model for tangential YORP // The Astronomical J. 2017. Vol. 154;
• Systematic structure and sinks in the YORP effect // The Astronomical J. 2019. Vol. 157 (у співавт.).

Цікаві факти

У 2019 році на його честь на­звана мала планета 17 700 Oleksiygolubov^[8].