Гомофілія

Гомофілія - це емоційна схильність людини взаємодіяти, спілкуватися з особами, подібними на неї, яких можна також описати як побратим. Потяг може стосуватися різних критеріїв, таких як стать, етнічне походження, соціально-економічний статус або рівень освіти та не мати вираженого еротичного характеру.^[1]

Класифікація

Пауль Ф. Лазарсфельд і Роберт К. Мертон класифікували критерії оцінки для реєстрації гомосексуальності на статусно-орієнтовані та ціннісно-орієнтовані^[2]. Статусно-орієнтовані критерії включають більш очевидні фактори, такі як стать, вік, етнічна приналежність, релігійність, освіта та соціальний статус або поведінкові особливості. Ціннісно-орієнтовані критерії стосуються внутрішніх факторів, які не є очевидними на перший погляд. До них відносяться уміння, установка, переконання, бажання та цілі.

Ще одну важливу категоризацію для вимірювання гомофілії ввели Міллер Макферсон та ін.^[3] Автори розрізняють базову гомофілію та інбридингову гомофілію. Базова гомофілія - це міра схожості групи, яку можна очікувати випадково, без втручання членів групи. Класичним прикладом є однорідний віковий розподіл школярів у класі. Інбридингова гомофілія - це міра, яка описує, наскільки велика схожість груп, що виходить за рамки подібності, очікуваної випадково.

Критика

Формування гомофільних груп призводить до полегшення комунікації всередині групи, а також до полегшення координації дій та діяльності^[4]. Однак, водночас, може відбутися втрата індивідуальності всередині групи, оскільки багато схожих поглядів можуть призвести до групового мислення. Селективне отримання інформації є одним з можливих виходів^[5].

Див. також

• Гомосоціальність