Гонорине

Гонорине (Гонорин, рос. Гонорин, Хонорин, пол. Honoryn) — колишнє село у Рясненській сільській раді Барашівського району Житомирської області Української РСР. У 1925—54 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради. До 1939 року — колонія.

село Гонорине
Країна	СРСР— УРСР
Область	Житомирська область
Район/міськрада	Барашівський район
Рада	Рясненська сільська рада
Основні дані
Населення	324 (1923)
Зняте з обліку	29 вересня 1960 року
Географічні дані
Географічні координати	50°43′58″ пн. ш. 28°08′34″ сх. д.H G O
Карта
Гонорине
Гонорине
Мапа

Населення

Наприкінці 19 століття в селі налічувалося 450 мешканців, дворів — 58^[1], у 1906 році — 370 мешканців, дворів — 60^[2], у 1923 році — 324 мешканці, дворів — 44^[3].

Історія

Колишнє лютеранське поселення на орендованих землях, лежало за 70 км північно-західніше Житомира. Лютеранська парафія — Геймталь. Була школа^[4].

Наприкінці 19 століття — колонія Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Лежало за 75 верст від Житомира^[1].

У 1906 році — колонія Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Житомир становила 73 версти, до волосного центру с. Бараші — 14 верст. Поштове відділення — містечко Горошки^[2].

У 1923 році включена до складу новоствореної Зеленицької сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Барашівського району Коростенської округи^[5]. Розміщувалася за 14 верст від районного центру с. Бараші та за 3 версти від центру сільської ради, слободи Зелениця^[3]. 8 вересня 1925 року в колонії створено окрему Гоноринську сільську раду Барашівського району. У 1939 році віднесена до категорії сіл. 11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, село підпорядковане Рясненській сільській раді Барашівського району Житомирської області.

Зняте з обліку 29 вересня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 985 «Про вилучення з обліку деяких населених пунктів області», як таке, що фактично перестало існувати^[5].