Гонталь

Гонта́ль, рідше — гонтовий цвях^[1] (від пол. gontal < сер.-в.-нім. gantnagel < gant < лат. cantherius — «жердина», «брус») — виріб у будівництві та архітектурі XVIII — початку XX ст.; дерев'яний кілочок, яким кріпилися дранка або лата до обрешітки^[2][3]; залізний цвях для прибивання ґонту^[4].

Використання

Широко використовувався на Гуцульщині таким способом: у пази вінця, яке прикріплювали у гребені даху, заганяли два шари драниць, а нижні кінці їх притискали гонталями^[5].

У Поліссі так: рублений верх покривали двома рядами драниць, які пришивали до зруба верха дерев'яними кілочками-гонталями^[6].

Також був поширений у Східній Галичині^[7].

Див. також

• Тибель